Новиною тижня стало повідомлення від редактора аналітичного видання «Наші гроші» Юрія Ніколова щодо закупівель одягу для військових. У топ-тендери потрапили закупки Міноборони на суму 1,9 млрд грн.
Головне військове відомство країни замовило в українців кращий і дешевший зимовий одяг, ніж у турецької «прокладки». Цікаво те, що куртки та штани вітровологозахисні МО купує у трьох виробників з Чернігівській області. Дати підписання договорів - у серпні та вересні.
Всього нарахували 3 замовлення для виробників із Чернігівщини (з безпекових питань ані населений пункт, ані назву виробника не вказуємо) на більш як 400 млн грн.
Юрій Ніколов зауважує, що одяг захисникам на цьогорічних торгах замовляють відповідно до технічних умов та специфікацій Міністерства оборони. Тут вимоги до якості одягу набагато жорсткіші, ніж були прописані у скандальних контрактах з турецькою фірмою «Vector avia».
«В турецькому контракті найбільші вимоги до тканини на розрив становили 450 Ньютон. Якщо дуже спрощено, то тканина не має розповзтись, якщо до неї підвісити 40-кілограмовий вантаж. А при 50 кілограмах – вже попливе. Натомість техумови Міноборони… передбачають, щоб тканина курток на розрив мала найбільшу міцність 1400 Ньютонів», - пише Ніколов, маючи на увазі, що одяг від українських виробників на порядок якісніший та міцніший, ще дешевший.
І при усьому цьому турецькі куртки купували по ціні 86 доларів за штуку без ПДВ. А в українців – по ціні від 77 до 89 доларів з ПДВ (по курсу Нацбанку).
За технічними умовами Міноборони зараз купує куртки щонайменше з втричі(!) міцнішої тканини. І це щонайменше, бо експертиза встановила, що турецькі куртки не відповідали навіть власному технічному опису. Бо особисто міністр оборони Олексій Резніков дозволив їх не перевіряти на якість. Однак, вже 4 вересня скандальний міністр подав у відставку. Не останню роль тут зіграв інцидент з куртками.
На додачу… «Міноборони зашиває у ціну курток 20% податку на додану вартість. Та ще й українським постачальникам має залишитись заробіток, щоб у них був сенс працювати взагалі. Але закупівельна ціна для турецької фірми – така ж як і у українців», - резюмує Ніколов.
"Час Чернігівський" писав про таке:
