Кожен виїзд «дорогою життя» з Чернігова міг бути останнім: історія анисівського перевізника Дмитра

Після того, як рашисти зруйнували автомобільний міст через Десну, сотні чернігівців намагалися пішки вийти з оточеного Чернігова. Дмитро з Анисова був одним з небагатьох, хто вивозив людей «дорогою життя».

У маленьку автівку на 5 місць часто набивалося  10-11 людей. Серед них було багато дітей. 

А почалася ця історія з допомоги трьом хлопцям. Дмитро допомагав вивозити людей.

"Сарафанне радіо - і на наступний ранок у мене чоловік 70 під двором по цій дорозі, що веде в Анисів. У мене стояв розбитий 2х етажний автобус на ремонт, і вони думали, що під двором зупинка, щоб вивозити людей. Ні слолярки нема, але я не розтерявся. Солярку даю, і спринтером відвезли. А на наступний ранок ще більше - мама з двійнятами прийшла з пішохідного мосту під двір", - розповідає Дмитро.

Щодня Дмитро робив по 3 рейси на день від пішохідного мосту в сусідні села, і кожен з таких рейсів міг бути квитком в один кінець. Що часто траплялося на цій дорозі. Тому забирати людей і рухатися доводилося дуже швидко. Були випадки, коли снаряди свистіли і розривалися зовсім поряд з машиною. Але потік людей з Чернігова не зупинявся.

"Всі були налякані настільки, що вони не розуміли, що вони можуть вижити. ДУмали, що в Анисові можуть вижить, але ж тут теж стріляють", - каже Дмитро.

Намагаючись виїхати з Чернігова загинуло багато цивільних. Ворог прицільно бив по скупченню мирних людей, які хотіли виїхати «дорогою життя». Довелося вивозити тіла людей і Дмитру на тракторі.

"9.00 в 4 години ранку я запустив трактор і поїхав. Стоять з 200ми автобуси. Забереш нас потім із 4 ранку і до 13.00 дня їздив непреривно", - згадує чоловік.

«Дорогою життя» хлопець з Анисова вивіз кількасот людей. Багато з них обіцяли приїхати подякувати йому після війни.