Валерій Карпенко, інструктор з водіння в прилуцькій автошколі, збив 12-річного Богдана Шинкаря на пішохідному переході. Добре, що він уже не вчить водінню.
Богдан переходив дорогу нерегульованим пішохідним переходом. Одна автівка зупинилася. Пропустила дитину. Карпенко обігнав її на перехресті і збив.
«Побачила в сина сиве волосся. Досі погано спить»
— Богдан майже дійшов до тротуару. Був на зустрічній смузі, — уточнює Яна ШИНКАР, мати. — Повертався додому. Проводив у школу молодшого брата. Ігор закінчив четвертий клас, добирався на автобусі. Живемо за кілька метрів від перехрестя, де сталася аварія.
Телефон Богдан залишив удома. На годиннику 8.10, сина немає. Стала хвилюватися. Дзвонять з невідомого номера: «Ви тільки не переживайте. Вашу дитину збив автомобіль». Це диво, що в шоковому стані Богдан згадав мій номер і продиктував. Більше нічого сказати не міг.
Момент ДТП потрапив на вуличні камери. Видно, як Карпенко набирає на перехресті швидкість та вдаряє малого в лівий бік. Сина підкинуло над машиною. Головою пробив лобове скло.
— Які травми отримав Богдан?
— Струс головного мозку. Закритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням. Відкрита поверхнева рана черевної стінки справа. Побачила в сина сиве волосся. Досі погано спить. Довелося звертатися до психологів.
Доставили спочатку в прилуцьку лікарню. Стабілізували і відправили в Чернігів. Павло Величко, ортопед-травматолог, ювелірно склав сину ніжку. Завдячуємо йому. Усе зрослося, як треба. Поставив туди пластину. Дістали її кілька тижнів тому.
Біда сталася 26 вересня торік о 7.58. У центрі Прилук. 54-річний Валерій КАРПЕНКО, на той час інструктор з водіння в прилуцькій автошколі «Ред Авто Скул», їхав у навчальній автівці «Кіа Сенатор». Збив 12-річного Богдана Шинкаря.
— З лікарні виписали третього жовтня, — продовжує мати. — Ще місяць Богдан пролежав удома. Минув майже рік, а справа не зрушила. Я чула, що її хочуть поставити на паузу. Доки водій служить, доки війна. Відео з реєстратора Карпенка теж кудись зникло.
— Чи допомагав вам водій?
— Мої адвокати попросили, щоб я з Карпенком зустрілася і поговорила. Він вибачився, просив забрати заяву. Пропонував п’ять тисяч гривень. Не взяла. Казав, що малий вибіг на дорогу. Пробував зробити винним сина. Аж доки не дізнався, що є відео з вуличних камер. Видно, як перша машина пропускає Богдана, він ступає на зебру. Доходить спокійно до середини дороги. Його збиває Карпенко, при цьому збільшуючи швидкість на перехресті.
Після ДТП водій пішов служити, зараз у тиловій частині. Як не подзвониш, постійно на зв’язку. Було вже чотири судових засідання, на жодне він не з’явився. Батько Богдана теж служить. На нулі. Але щоразу Артем відпрошується і приїздить на суд. Ми розлучені, та з синами він постійно на зв’язку. Мені теж довелося перейти працювати дистанційно, щоб бути вдома з Богданом. Працювала в Києві рієлторкою. Тепер у кол-центрі.
Виписки на лікування і суми є в адвоката. Щодо моральної компенсації, наполягатиму на максимальній, що можлива в цьому виду злочину.
Коли 10 грудня 2025 року поліціянтка Олена Ющенко збила на смерть на пішохідному переході шестирічну Алісу Купрієнко, мене наче переклинило. Я зібрала речі і поїхала з дітьми з міста. Зараз живемо у столиці на околиці, біля лісу, у спальному районі. Школа поруч, кілька хвилин пішки. Дітям краще і мені спокійніше.
До речі, на аварію з сином приїжджала Ющенко. Вона заповнювала документи. І через три місяці скоїла сама ж таку ДТП!
Я теж водійка. Моїй «Опель Інсигнія» вісім років, — зітхає Яна. — Два тижні тому в сонячний день сухе дерево впало на стоянку. Пошкодило чотири автівки, зокрема і мою. Збираю документи і буду подавати в суд на міську раду.
Справу можуть призупинити на невизначений час?
Валерій Карпенко запевнив, що від відповідальності та судів не ховається. Навпаки, хоче, щоб усе швидше закінчилося.
— Вину свою визнаю повністю. Це був один з чорних днів за всі роки життя. Не дай Боже, нікому таке пережити. Зупиняється життя, коли виходиш з машини і бачиш, як лежить дитя, — каже чоловік. — Я теж пережив жахіття. Я сам батько двох дівчат такого ж віку.
— Обгін на перехресті суворо заборонено, — нагадую.
— Так. Аби не запізнювався на роботу, не порушив би, — виправдовується чоловік. — Я змінився з нічної зміни. Працював додатково охоронником на ринку. О восьмій годині мене чекала жінка, майбутня водійка, яка проходила практику. Жіночка ще обурювалася, щоб я не затримувався. Тому й летів до неї. Засліпило сонце з-за дерева. Тільки козирьок прибрав, і малий уже перед машиною. Зреагувати не зміг.
У матері просив вибачення, щиро каявся. Уся наша євангельська протестантська церква молиться за здоров’я Богдана. Бажаю йому якнайшвидшого одужання.
— Як давно служите? Самі пішли?
— З жовтня 2025 року. Був на роботі. Зупинила поліція та військові, вручили повістку. Служу в тиловій частині. Спочатку будував оборонні споруди в області неподалік кордону з Білоруссю. Уже місяць на Сумщині.
— Чому не ходите на суди?
— Мене ніхто не повідомляв, повістки не приходили. Прокурору двічі казав, що мене переводять в інше місце. Прокурор пропонував призупинити справу. Я погодився. Хочу, щоб ми розійшлися з миром. Щоб рідні Богдана не носили злобу і ненависть на мене. Ухилятися від відповідальності не збираюся. Хочу виплатити компенсацію.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото з інтернету
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Після ДТП авто без колеса проїхало 3 км: подробиці аварії із загиблим 15-річним велосипедистом
- «Три секунди самовпевненості...»: у суді досліджували відео як збила шестирічну Алісу
- На Чернігівщині легковик вʼїхав у причеп із колодами
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
