Готівку возили мішками, пекли хліб та перевозили людей човнами під обстрілами: Історія опору Менської громади

30 ТРАВНЯ 2022, 17:03

5022

Готівку возили мішками, пекли хліб та перевозили людей човнами під обстрілами: Історія опору Менської громади

Менська громада

Під час спілкування керівництва Менської міської ради з місцевими журналістами часто звучало слово «острів». Саме воно є найвлучнішим, щоб охарактеризувати ситуацію на Менщині під час рашистської навали на Чернігівщину. На території Менської громади окупанти перебували кілька днів, але зрештою громада опинилася в повній ізоляції від «великої землі». Що відбувалося у цей час в Менській громаді та як виживали за таких умов.

Про хліб насущний

За словами міського голови Геннадія Примакова, від початку російського вторгнення в громаді й загалом у Корюківському районі припинили роботу органи державної влади. Тому вирішення всіх проблем лягало на місцеве самоврядування. У міській раді створили штаб, який оперативно реагував на ситуацію, що стрімко змінювалася, та ухвалював рішення.

Однією з найнагальніших проблем було забезпечення жителів громади продуктами харчування та ліками. Адже практично всі товари в паніці змели з магазинних прилавків. Запаси борошна, солі, дріжджів, щоб випікати хліб, були дуже обмежені.

Черга за продуктами у Мені, березнь 2022 року

– Єдиним шляхом доставки будь-чого до громади залишалася Десна, бо всі дороги виявилися заблокованими, – згадує Геннадій Примаков. – Першу партію дріжджів нам вдалося завезти завдяки допомозі народного депутата Анатолія Гунька. З борошном допомагали наші аграрії. Нам вдалося запустити хлібопекарні, які не працювали по 10–15 років. Хліб випікали в Куковичах, Киселівці, Дорошенко виготовляв, випускав наш «ХлібОК» славетний, в Стольному запустили випічку, в Дягові. І нам вдалося забезпечити хлібом не тільки себе, доставляли його в сусідні громади, навіть у Ніжин та Чернігів.

Про «дорогу життя» через Десну

Міський голова каже, що налагоджували сполучення з Черніговом у взаємодії з Березнянською громадою. Жителі Стольного, Локнистого, Гусавки зробили так звану переправу через Десну. Місце доводилося кілька разів міняти, бо окупанти періодично вдавалися до обстрілів.

– За нашими підрахунками, через Десну вдалося переправити загалом близько 10 тисяч людей, які втікали від ракет і снарядів з Чернігова, інших місць, де точилися бої, – зазначає Геннадій Примаков. – Ми не ділили біженців – чи це люди з Коропщини, Корюківщини, Сосниччини, з інших громад – допомагали всім. Часто люди пішки йшли з Чернігова по кілька днів, голодні, змучені…

Величезна заслуга у налагодженні евакуації – волонтерів. Вони не тільки підвозили до переправ і забирали від неї біженців, але й у самому Чернігові збирали людей з вулиць, під’їздів, підвалів. Волонтери не раз потрапляли під обстріли, були знищені дві автівки, які доправляли переселенців. Один раз нашим менським автобусом їхали 72 людини.

Читати також: Росіяни вбили 17-річну дівчину з Мени

– Одного дня на нашу переправу виїхали російські танки, які впритул розстріляли колону біженців. Під час обстрілу загинула наша дівчина, – каже міський голова. – Також поранення отримав один із волонтерів, він звернувся в лікарню, йому видалили осколок, чоловік сів в автомобіль і продовжив рятувати людей.

– Загалом у нас було п’ять точок евакуації, – додає секретар міськради Юрій Стальниченко, який безпосередньо курував вивезення біженців. – Максимальна кількість людей, яких нам вдалося евакуювати за один день, – близько 800 осіб.

За даними міської ради, безпосередньо у населених пунктах Менської громади зареєстровано 3800 вимушено переміщених осіб.

Про гуманітарну допомогу

За словами Геннадія Примакова, вся гуманітарна допомога, яка доставлялася в Мену, обліковувалася і чітко розподілялася. Жодних зловживань правоохоронні органи не зафіксували. Усіма питаннями гуманітарної допомоги займалася заступниця міського голови Вікторія Прищепа.

– У перші дні люди об’єдналися. Коли не було дріжджів для випікання хліба, пам’ятаю, як меняни ділилися остан­нім, – пригадує Вікторія Прищепа. – Людина приносила на пункт роздачі молока уже надрізаний пакетик сухих дріжджів – трохи відсипала собі, а решту віддала громаді. Ми передавали їх на пекарні. І було, що на село, де 300 мешканців, передавали 150 буханок, то староста ділив хлібину навпіл, щоб отримали усі.

Гуманітарна допомога Чернігівщині з інших регіонів України

За словами заступниці міського голови, у перші тижні вторгнення запас харчових продуктів для гуманітарної допомоги вдалося створити завдяки місцевим агровиробникам. Десь після 20 березня почали надходити більші обсяги гуманітарних вантажів. До кожного, хто потребував допомоги, застосовували індивідуальний підхід. Усе обліковувалося і видавалося або ж по накладних, або ж за списками під підпис.

Однією з найбільших проблем була нестача готівкових грошей. За домовленістю з правоохоронними органами, Укрпоштою вдалося завезти з Києва 35 мільйонів гривень. Цими коштами виплачували пенсії не лише в Менській, а й частково в Корюківській, Сосницькій, Березнянській громадах. Вдруге готівку також доставили для місцевого відділення Ощадбанку.

Про медицину і головні виклики

У Менській міській лікарні в підвальному приміщенні обладнали операційну, щоб у разі обстрілів можна було надавати медичну допомогу навіть в екстремальних ситуаціях. Лікарня мала необхідний запас ліків. Практикувався й обмін лікарськими препаратами між сусідніми громадами – ділилися тим, чого не вистачало.

– За період окупації Чернігівщини у пологовому відділенні міської лікарні народилися 43 дитини, – інформує перший заступник міського голови Олег Небера. – З нашої громади – 12 породіль, 31 – це жительки сусідніх громад. Наші медики надавали всю можливу допомогу, звідки б люди не зверталися.

Авто швидкої допомоги для Менської громади з Франції

Олег Небера також озвучив першорядні завдання та виклики, які стоять перед громадою. Перше – зруйнована дорожня інфраструктура, особливо мости (автомобільні та залізничний). Це все ускладнює логістику. Друге – є загроза повторного наступу рашистів, ракетних та бомбових ударів. Третє – дуже складна ситуація з наповненням бюджету громади. Надходження за березень – на рівні 27 відсотків, за квітень – 46 відсотків. Нестача коштів обмежує можливості міськради вирішувати проблеми. І ще одне – це завершення навчального року після карантинних обмежень, воєнних дій, дистанційного навчання.

Читати також: Чернігівські громади в буремний березень: забезпечують людей хлібом та готівкою, повертають термінали

Джерело: Олександр Назаренко, Сусіди.City

* * *

Проект реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США України. Матеріали, підготовлені у рамках проекту, є відповідальністю ГО «АРЗМІ».

Схожі новини

Інтерв’ю

Медикаменти, візки, милиці, ходунки видають військовим безкоштовно. А ще плетуть гектар сіток у місяць

15 ЖОВТНЯ 2024, 18:44

Чернігівщину озеленюють латвійськими ялинами та соснами

15 ЖОВТНЯ 2024, 17:18

На Чернігівщині гриби є, але не всюди

15 ЖОВТНЯ 2024, 15:48

Підприємство депутата шукає доярів – платять підйомні, дають житло

15 ЖОВТНЯ 2024, 14:20

Як у громаді готуються до складного опалювального сезону

15 ЖОВТНЯ 2024, 13:16

Вiдео

Відразу 11 шкільних автобусів отримали громади Чернігівщини

15 ЖОВТНЯ 2024, 12:59

Росіяни дистанційно мінують ліси на прикордонні: що відомо?

15 ЖОВТНЯ 2024, 11:44

ТОП-переглядів