Фермерське господарство «Макишинський сад» — один з небагатьох сільгоспвиробників, хто залишився у галузі органічного виробництва. Як і більшість аграріїв, підприємство переживає нині не найкращі часи, намагаючись долати кризові явища воєнного часу.
У господарстві «Макишинський сад» вирощують десять різновидів органічних нішевих культур: квасолю, гірчицю, сочевицю, просо, горох, льон, нут, ячмінь пивоварний, гречку та сорго.
Попри всі труднощі і негаразди, засновник господарства Сергій Довгань дотримується концепції органічного рослинництва, бо переконаний, що здоров’я нації починається саме зі здорового харчування.
— Зайве казати про специфіку і негаразди сучасного ринку. На фоні надмірного здорожчання паливо-мастильних матеріалів і запчастин маємо тотальне падіння цін на продукцію рослинництва, у тому числі й органічного. Доводиться шукати нові ринки збуту, прораховувати можливості, а часом навіть покладатись на інтуїцію.
Однак для аграріїв, які займаються органікою, ринок впливає не тільки на економічні питання, а ще й на структуру та якість полів. Наприклад, одним із найдієвіших засобів органічної боротьби із бур’янами є засівання проблемних полів спельтою, яка добре їх «глушить». Якщо ж на ринку нема ціни і попиту на спельту — нема економічного сенсу її сіяти, відповідно — якась частина полів знову потерпатиме від бур’янів. І це лише один з прикладів, — зазначив пан Сергій.
У минулому році фермера виручила чорна гірчиця, чималий попит на яку був у Європі. А ще — господарська економність. Засновнику довелось відмовитись від усіх проєктів розвитку, придбання нових машин і механізмів, щоб мати можливість розрахуватися за оренду земель, вчасно сплатити податки і виплатити співробітникам зарплату.
До того ж господарству довелось долати наслідки перебування окупантів на головній базі. Тільки покрівлі на складах відремонтували на площі трьох тисяч метрів квадратних. Відновити зруйноване війною вдалось завдяки підтримці асоціації фермерів Саксонії, що в Німеччині.
Однак про післяокупаційні проблеми Сергій Довгань пригадувати не хоче, каже — треба вирішувати поточні питання — виробничі, економічні, партнерські. Нещодавно йому вдалося знайти покупця на спельту в ізраїлі, тож віднедавна увесь невеличкий колектив з 14 осіб працює над цим замовленням. Для цього модернізували нову лущильно-очищувальну машину, а нині працюють над автоматизацією більшості процесів по лущенню, очистці і сортуванню цього цінного зерна.
— Автоматизація дасть змогу вивільнити якомога більше співробітників для роботи на інших напрямках. Кадровий голод господарство відчувало і раніше, а нині, в умовах мобілізації — це просто криза якась. Особливо гостро відчувається відсутність спеціалістів під час посівної і при збиранні врожаю, коли роботи треба виконувати вчасно, швидко, ще й реагуючи на погоду.
Самій автоматизації заважають відключення електрики, бо доводиться перемикатись на генератор, а це підвищує собівартість. Зрозуміло, що нині без відключень не обійтись, але маємо зустрічну пропозицію до енергетиків — графіки відключень треба складати на більшу перспективу, щоб підприємства мали можливість спланувати свою роботу, — підкреслив фермер.
Виконавчий директор господарства Віталій КУРДА за потреби може працювати й зварювальником
Минулого року пан Сергій побував у Німеччині у складі української делегації аграріїв і був вражений простотою і геніальністю організації сільськогосподарського виробництва у федеральній землі Саксонія:
— Більша частина сільгосппродукції перероблюється і реалізовується на місцевому ринку. Практично кожен фермер має свою переробку — млин, цех по виробництву крупи, макаронів, сироварню, хлібозаводик чи на твіть пивоварню. В таких умовах витрати на логістику мінімальні, а значить і ціни на місцеві продукти харчування найдоступніші. При цьому варто розуміти, що частка органічної продукції в Німеччині вже більша за 30% і продовжує зростати у той час, як у нас з 1% впала до 0,6%.
Все це неважко організувати на рівні держави. Єдине, що треба від керівництва країни — розуміння ситуації, в якій опинились сьогодні практично всі сільгоспвиробники. Нам потрібні адекватні рішення, а не переходи із однієї крайності в іншу. Для цього міністри мають нас чути і розумно підходити до вирішення кризових ситуацій. Нам, фермерам, якось же вдається відновлюватись після руїни, вирішувати ще купу важливих соціально орієнтованих питань, і все це при всіх негараздах, зазначених вище.
Пан Сергій багато років вивчає можливості крафтового виробництва продуктів харчування на селі. Цей чималий досвід переконав його, що такий бізнес може стати основою майбутнього економічного відродження країни, бо можливостей багато і щодня більшає ентузіастів, які варять домашній сир, б’ють масло, печуть хліб чи варять варення і джеми. Не вистачає лише — керованої і прогнозованої ситуації в країні, а ще - зацікавленості місцевої влади.
Джерело: "Новини Городнянщини", автор Павло ДУБРОВСЬКИЙ
"Час Чернігівський" писав про таке:
