У цьому випуску говоримо із екологом Юрієм Карпенко про вплив бойових дій на екологію Чернігівщини та України, перспективи відновлення природних систем і про те, чому підрив росіянами Каховської ГЕС може мати не лише негативні наслідки.
Дивіться відео, або, якщо віддаєте перевагу текстовому варіанту, читайте інтервʼю.
– Якої шкоди росіяни завдали лісовим екосистемам Чернігівщини?
– Агресія російської федерації на Чернігівщині проявлялась у різних формах, в тому числі це вплив на природні екосистем. В тому числі, лісові. Такі впливи можна розглянути в двох напрямках. Це прямий вплив, коли пряме винищення територій, комплексів, або окремих обʼєктів в тому числі заповідного фонду. Це руйнація, тобто пряма дія, приміром, руйнація дерев, лісових екосистем. Або ж опосередкована, через забруднення, приміром паливно мастильними матеріалами, ущільненння ґрунту. Тобто це вплив тривалих факторів внаслідок забруднення.
– Чи страждають тварини від військових дій?
– Якщо обстріли прикордоння – то це викликає пожежі. Ми розуміємо, що горять дерева, чагарники, травʼянистий покрів. Але знищуються і тварини, які не можуть або вчасно мігрувати з території обстрілу, або потрапляють безпосередньо епіцентр загрози, в епіцентр вибуху. Пряме винищення, поранення чи загибель тварини. Або винищення гнізд, пташенят, це нищення міць, де тварини випасались чи жили.
– Який вплив виявили бойові дії на водні екосистеми?
– Для водних систем Чернігівщини прямим впливом є те, що частина вибухонебезпечних предметів (бомби, снаряди та інше) потрапили в воду. Це загроза і для людини, і для мешканців водойм – риб та птахів. Вибухові речовини потрапляють у воду, або ж через ґрунтові води чи підтоплення потрапили у водойму.
– Чи є шкода від бойових дій для ґрунтів?
– Небезпечно, коли внаслідок вибухів утворюються великі і глибоку вирви. У ґрунт попадають рештки, які є наслідком детонацій і інших процесів. І через ґрунтові води потрапляють. І через те, що після відступу окупантів і розмінування більшість вирв вони були просто зарівнені і небезпечні речовини потрапили під агрокультуру. І зрозуміло, ті токсичні речовини можуть потрапити у сільськогосподарську продукцію.
– Чи спостерігають екологи забруднення повітря внаслідок вторгнення?
– Вплив може бути через дощі. Зміна кислотності, концетрації певних речовин. Атмосфера не знає кордонів. І забруднення повітря на Чернігівщині могло впливати на інші регіони і навіть інші країни.
– Як постраждали екосистеми боліт?
– Заболочені екосистеми сильно чутливі до ущільнення. Приміром, до зміни гідрологічних режимів, коли коливається рівень води. Коли, наприклад, руйнуються водотоки, коли руйнується – якщо в заплаві – звʼязок з озерами, коли робляться оборонні споруди, копаються окопи. Вибухи пошкоджують рівень глибини болота.
Болото – це губка, яка полинає зайву вологу та потім поступово її віддає. Прямий вплив – це порушення ландшафтної структури.
– Які наслідки для екології матиме підрив росіянами Каховської ГЕС?
– Якщо говорити з точки зору економіки, людського сприйняття - це трагедія. Це екологічний геноцид, вони не зрозуміли, що вони зробили велику біду для пониззя Дніпра в певними екологічними наслідками. Чому? Тому що коливання рівня води, зневодження одних територій та надмірне зволоження інших – мав катастрофічний вплив. Близько 50 обʼєктів природнозаповідного фонду потрапили під негативний вплив, за даними екологів, які працювали в межах території затоплення. Мова про Чорноморський біосферний резервуар, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, памʼятки природи.
З іншого боку, історія Каховської ГЕС, це історія коли 70 років тому були затоплені великі степові території України, це Великий Луг. Перше, археологам зʼявляється робота. Друге, наскільки природа може протидіяти тим наслідкам, яку ми маємо. І третє, дискусійне питання, відновлення Каховської ГЕС і відновлення самої греблі. Зрозуміло, що для розвитку економіки регіону вода потрібна. Але можливо будуть якісь проектні рішення, які дозволять збалансувати інтереси економіки, життя людей та природи. Це дуже складне питання, яке потребує поєднання знань екологів, зоологів, ботаніків, гідрологів, природоохоронців, економістів, археологів, істориків.
– Чи є надія на відновлення екології?
– Природа не терпить пустоти. В природніх системах будь-яке порушення, будь-яка дія знаходить певну протидію. Ми бачимо, приміром, осушувальна меліорація – її припинили, повернення йде природних систем. Вибіркове використання лісових ресурсів, не суцільні рубки, а вибіркові. Це дозволяє певним чином підтримувати лісові екосистеми. Зменшення зарегульованості, збереження природно-захисної смуги річок, озер, ставків, вони сприяють тому, що природні системи поновлюються. Питання, звісно, в який стан поновлення – він не швидкий.
Людина хоче пришвидшити цей процес. Але природні системи мають стійкість, і поновлення триває від 10 і більше років.
"Час Чернігівський" писав про екологію:
