Чи має перспектива локальна друкована преса у сучасних реаліях? Аналізуємо тенденції останніх років та варіанти розвитку подій у найближчі роки.
ЗАГАЛЬНІ ДАНІ
У Чернігівській області наразі зареєстровано 358 друкованих ЗМІ місцевої форми розповсюдження. Регулярно виходять орієнтовно до 70 друкованих ЗМІ. Із цієї кількості загальнополітичні новинні видання – не більше 40.
Загалом за різними критеріями можна виділити кілька умовних груп місцевих друкованих ЗМІ.
Локальні медіа: 24 колишні видання комунальної форми власності, що успішно пройшли реформування у 2016–2018 роках і наразі перетворені у ТОВ чи приватні підприємства. Їх наклади знижується з року в рік. Тиражі деяких «районок» за останні 5 років упали в кілька разів (до 1000–1500), тож редакції балансують на грані закриття. Колись великі журналістські колективи скорочені до 1–2 творчих працівників.
Найпотужніші загальнообласні видання – «Гарт» (більше 50 тис. накладу) та «Вісник Ч» (40 тис.). Такі тиражі є солідними не тільки для області, а й загалом для України. Ці видання фактично є комерційними прибутковими проєктами, тому досі не потрапили під прямий вплив місцевих еліт.
Частина обласних газет («Чернігівщина», «Деснянка», «Деснянська правда») у тій чи іншій мірі фінансуються великим бізнесом чи політичними партіями.
ПРОБЛЕМИ МІСЦЕВИХ ЗМІ
Проблематику можна умовно поділити на дві групи.
Перша група – традиційні загрози:
- Цензура, або у випадку із локальними медіа – самоцензура. Приміром, невелике видання, що поширюється у межах однієї громади, за жодних умов не розмістить критичний матеріал про місцевого власника агропідприємства, де працює велика частина місцевого населення, з яким пов’язаний супутній бізнес та після місцевих виборів 2020 року, скоріш за все, голова громади й більшість депутатів. Адже редактор/журналіст розуміє наслідки такої публікації.
- Погрози журналістам. Також актуально для невеликих громад, де місце проживання журналіста, місця роботи його родини та родичів відомі всім.
- Нестача коштів на виготовлення якісного контенту. Через фінансові проблеми значно скоротилися колективи редакцій. З іншого боку, навряд чи випускник журналістського факультету за чинних умов приїде в громаду для роботи в локальному медіа.
Друга група – загрози оперативні:
- Проникнення інтернету та соціальних мереж в останній рік. За даними компанії GlobalLogic, у 2021 році кількість користувачів інтернету в Україні досягла 26 мільйонів (+7 мільйонів протягом року). Водночас проникнення соцмереж зросло наполовину: наразі в них зареєстровані 60% населення країни (рік тому – 40%).
- Безкоштовні медіа. В Чернігівській області періодично виходять безкоштовні партійні газети, їхній бум припадає на виборчі кампанії. Ці газети виходять у кольорі, частина містить, окрім партійного, цікавий для аудиторії контент. Такі медіа створюють конкуренцію саме локальним газетам, які поширюються через передплату.
- «Укрпошта» не є надійним партнером з точки зору доставки газет у населені пункти громад. Насамперед через постійне підвищення ціни за доставку, закриття сільських поштових відділень та перехід до мобільних відділень, які можуть доставити газету передплатнику на 4-5 день після її виходу з друкарні.
- Поширення фейків та маніпуляцій. Досі (свідомо чи не свідомо) частина друкованих медіа не перевіряє інформацію перед друком, під час підготовки матеріалів.
ОБНАДІЙЛИВІ ТЕНДЕНЦІЇ
Останні 6–7 років у журналістському середовищі поширювався стереотип про те, що локальна друкована преса приречена на зникнення. Натомість її місце займуть соціальні мережі, місцеві он-лайн видання чи просто блогери.
Так чи інакше, але загальний наклад друкованої преси дійсно знизився. Приміром, середній тираж районних газет у Чернігівській області впав із 4–5 тисяч у 2016 році до 2,5–3,5 у 2020 році.
Очевидно, що зникнення локальної друкованої преси було б питанням часу, якби не відбулася реформа децентралізації. Формування спроможних громад, концентрування влади і коштів на рівні громади, зростання добробуту місцевих жителів, розвиток у громаді сфери послуг та супутнього бізнесу – всі ці чинники об’єктивно створюють потребу у якісному локальному медіа, одним з яких є друковане видання.
До того ж, владні повноваження та кошти незмінно ведуть до змагань політичних, отже роль локального видання як збалансованого джерела інформації для жителів громади підвищується.
Одночасно спостерігається тренд збільшення довіри людей до новин місцевих, іноді гіперлокальних, які так чи інакше пов’язані з самою людиною, її родиною, сусідами, друзями, роботою, дозвіллям.
ЩО РОБИТИ?
Рецепт порятунку локального друкованого видання у кожного свій.
Хтось намагається вмонтуватись у владу. Це варіант отримати кошти на висвітлення діяльності органу місцевого самоврядування, частково отримати передплатників через адмінресурс.
Деякі газети потрапляють під вплив місцевого бізнесу. Це не обов’язково означає зниження якості медійного продукту. Здебільшого це просто інституалізація самоцензури і поширення іміджевих матеріалів на постійній основі.
Для когось виходом стають грантові можливості для підтримки фінансового стану газети. Тоді можна збільшити кількість творчих працівників.
Серед варіантів – паралельний розвиток он-лайн платформи, робота з рекламодавцями тощо.
Якщо розумно скористатись усіма переліченими можливостями, то локальна газета може бути конкурентоспроможною. Головне – шукати і знаходити цікавий контент для своєї аудиторії.
* * *
