Науковці Чорнобильського заповідника зафіксували, що здичавілі корови успішно пережили зиму, а їхній фізіологічний стан задовільний. У стаді налічується 12 тварин, серед яких двоє цьогорічних телят, кілька биків і нетель. Молоді бики виявляють цікавість до людей, тоді як основне стадо, яке веде домінантний бик, залишається обережним та уникає контактів.
«1 березня наші науковці провели повторний облік здичавілої великої рогатої худоби в Чорнобильському заповіднику. Добрі новини: усе стадо успішно пережило зиму, фізіологічний стан тварин – задовільний», – йдеться у повідомленні Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Науковці також зауважили, що статеве співвідношення є порушеним і в стаді є більше корів, ніж биків.
«У стаді налічувалось 12 особин: двоє телят 2025 року народження, одна нетель ймовірно 1,5 річного віку, бик домінантний, бик з пошкодженим рогом, двоє биків 2-3річного віку. Один із биків отримав травму й втратив роговий чохлик, тож тримається осторонь», - повідомляють науковці.
Популяція стада нині залишається загрозливо малою. За сприятливих умов, чисельність може відновитися до довоєнних 20 особин – за три роки. У 2025 році очікується народження п'ятьох телят, але їх виживання залежить від багатьох факторів.
«Спостереження за стадом тривають. Попри виклики, здичавіла велика рогата худоба продовжує свою унікальну історію виживання в зоні відчуження», - підсумували у Чорнобильському заповіднику.
Це стадо – приклад того, як свійські тварини можуть пристосуватися до дикої природи без втручання людини. Вивчення їхньої поведінки й виживання допомагає науковцям краще розуміти процеси природної адаптації та роль великих травоїдних в екосистемі. Дослідження також можуть дати корисні підказки для збереження зникаючих видів у світі.
Стадо корів, за припущеннями науковців, належало місцевій жительці з села Луб’янка, через садибу якої до цього часу пролягає найбільш протоптана тваринами стежина. Здичавіле стадо в пресі часто називають «дикими коровами». Як пояснили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, з наукової точки зору - це помилково, але в науково-популярному викладі їх дійсно можна вважати «дикими», бо з багатьох показників вони дуже наближені до свого предка тура. Передусім це зумовлено постійним проживанням поряд з хижаками, добуванням їжі без підгодівлі, відсутністю ветеринарної допомоги та абсолютно дикою формою поведінки.
Зауважимо, що здичавіла велика рогата худоба в Заповіднику на сьогодні не має жодного охоронного статусу, оскільки це унікальне рідкісне явище не регулюється законодавством.
Автор: Віталій НАЗАРЕНКО, фото Сергія Жили
"Час Чернігівський" писав про таке:
