Національний університет «Чернігівський колегіум»імені Тараса Шевченка – єдиний чернігівський виш, який заявив про наміри стати кузнею кадрів для місцевих громад і не тільки. Наразі Університет підписав з громадами Чернігівщини десять угод. Через війну комунікації дещо ускладнились, однак керівництво вишу вбачає в такій співпраці перспективу і переконане, що цей механізм неодмінно запрацює.
У ректораті «Чернігівського колегіуму» розуміють, що швидке відновлення Чернігівщини можливе за рахунок традиційних галузей і ресурсів – землі та лісу. Під це вже створені нові спеціальності і готується науково-практична база.
«Громади мають потребу у фахівцях, які ми можемо підготувати. Це 99% від усіх потреб, - говорить ректор НУ «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка Олег Шеремет. – Ми пропонуємо громадам аби вони опрацювали потреби і відправили нам на навчання фахівців, а громада б компенсувала оплату за навчання. Хтось скаже, що це схоже на радянський рудимент, але все це реально працює. Ми запропонували проекти договорів, за якими можна було б забезпечити повернення кадрів на місця», - розкриває деталі угод ректор.
Таким чином, на переконання Олега Шеремета, в громадах залишатиметься кваліфіковані молоді спеціалісти. Сама ж програма розрахована на те, щоб затримати молодь, прив’язавши її до міста та регіону. Тому Університет взяв собі за мету стати кузнею кадрів для місцевих громад зокрема і Чернігівщини загалом.
Олег Шеремет
Керівництво вишу також переконане, що швидке відновлення Чернігівщини можливе за рахунок традиційних галузей і ресурсів – землі та лісу. Під це вже створені нові спеціальності і готується науково-практична база.
«У нас існує попередня домовленість з керівником Чернігівського інституту мікробіології Анатолієм Москаленком про створення спільних кафедр з їх науковці і наших викладачів, - каже ректор вишу Олег Шеремет. – У цьому напрямку ми будемо вести мову з великим землевласниками, які мають кадровий голод у фахових спеціалістах. Ці спеціальності обов’язково підуть, бо давайте міркувати об’єктивно: провести індустріалізацію Чернігівщини швидко не вийде, а двигуном економіки тут будуть ліс і земля. Напрямки перспективні і ми будемо їх розвивати».
До речі, на спеціальність «лісове господарство» ректору «Чернігівського колегіуму» вдалося переманити двох висококваліфікованих спеціалістів в одного з вишів.
«Ми створюємо для наших викладачів всі належні умови та даємо можливість для їх особистісного розвитку», - пояснює мотивацію ректор.
В плані лісівничої спеціальності тут пішли значно далі за інших, підписавши досить цікаві угоди з латвійськими університетами: Латвійським університетом біонаук та технологій, Оргським техніком та зі Сновським училищем лісового господарства.
Працює в напрямку утримання молоді на Чернігівщині й обласна влада. Так, Чернігівська ОВА та Чернігівська обласна рада ухвалили спеціалізовану програму.
«В цьому плані підтримка голови Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса є більше, ніж достатньою. Згідно, ухваленої програми підтримку молоді, всі діти, як і на час війни навчалися в Чернігівській області і потім ступили до місцевих вузів за певними спеціальностями отримують з обласного бюджету компенсацію плати за навчання. Тобто те що вони заплатили, обласний бюджет їм повертає, - пояснює ректор НУ «Чернігівський колегіум». – Таким чином ці студенти фактично знаходяться на утримані обласного бюджету».
За словами Олега Шеремета, річний бюджет програми складає понад 3 мільйони гривень.
«В’ячеслав Чаус, як голова ОВА прийняв відповідне рішення і за перший етап навчання студенти отримали компенсацію, тепер продовження програми – за депутатами обласної ради. Тут, переконаний, що проблем не буде», - каже Олег Шеремет.
Джерело: Віталій НАЗАРЕНКО
"Час Чернігівський" писав про вищу освіту:
