Українська Гельсінська спілка з прав людини документує військові злочини росіян у найкривавіші 37 днів сучасної історії Чернігова: місто тоді знаходилося в облозі. Одним зі способів фіксації геноциду росіян проти українців є запис свідчень чернігівців, які пережили ті страшні дні.
Мова йде про ініціативу «Трибунал для Путіна».
Для жителя міста Сергія Кондрашевського 13 березня запросто міг би стати останнім днем життя. О 5:46 на гуртожиток на ЗАЗі, де він мешкав, російський літак скинув п’ять авіабомб. Вибух частково зруйнував будівлю і убив шістьох людей, серед яких родина з трьома дітьми: трирічними двійнятами та їхньою 12-річною сестричкою.
Вторгнення на прикордонній Чернігівщині розпочалося в ніч на 24 лютого 2022.
– 24 лютого зранку я встиг купити продукти та вивезти своїх рідних на дачу. Десь о 12 повернувся з дівчиною в Чернігів, щоб забрати її батьків і також вивезти, але виїхати ми вже не змогли, – розповідає Сергій. – Ми дізнались, що по трасі Київ-Гомель, якою ми мали їхати, рухалась колона російської техніки, по суті, нам назустріч. Тож, ми лишились в Чернігові. Облаштували в підвалі сховище і там ховались до 13 березня.
Окупанти намагались прорватись у місто, однак їм це не вдавалось. Намагаючись захопити місто, вони обстрілювали його артилерію, ракетами та скидали авіабомби.
– 13 березня приблизно о 5:30 ранку летів СУ-34. Він скинув на гуртожиток, де я мешкав, п’ять бомб. Одна з них повністю зруйнувала під’їзд – потрапляння було в ліфтову шахту. Дві бомби впали біля другого під’їзду. Почалась пожежа, будівлю серйозно пошкодило уламками.
Сергієві пощастило залишитись неушкодженим.
– Мій під’їзд повністю вигорів до п’ятого поверху. Нас з дівчиною врятувало те, що в ту ніч ми вирішили переночувати в квартирі в іншому будинку, в метрах 300 від гуртожитку. Але я чув вибухи, коли бомби падали, – згадує чоловік.
Через 15 хвилин після авіанальоту Сергій прибіг до гуртожитку і на власні очі бачив наслідки «руского міра».
– Ми прийшли допомагати нашим військовим і тероборонівцям. Витягували поранених та загиблих. Під’їзд, де було влучання, обвалився. Там жили мої знайомі. Дружину з дитиною вибуховою хвилею викинуло на вулицю, а чоловіка придавило шафою і його запізно помітили, – розповідає Сергій. – Вдень я вирішив пройтись навколо будинку і побачив чотири воронки, а п’яте влучання було в під’їзд. Від вибуху будинок порушився з фундаменту. Було видно тріщини в несучих стінах та перекриттях. Дім не можна відновити, тільки знести.
Тоді загинуло шестеро жителів гуртожитку. З них троє – діти.
Були припущення, що загиблих може бути більше, адже хтось міг не вибратись з пожежі і загинути. Бо десь ще через місяць-півтора люди, які піднімалися на вищі поверхи, щоб забрати свої речі, казали, що відчували характерний трупний запах.
– Схоже попадання було в сусідній будинок. Здається, снарядом від «Урагану». Тоді пощастило, що він не розірвався, - розповів Кондрашевський.
ЗСУ звільнили Чернігівщину у квітні. Однак і досі щодня росіяни обстрілюють прикордоння області. Продовжують гинути цивільні люди.
Фото Олександр Гашпар, ДСНС
"Час Чернігівський" писав про російський пілотів, які вбивали цивільне населення:
