Сержант із матеріального забезпечення 1 танкової на псевдо Славутич - із Чернігівщини.
У лавах ЗСУ – від початку повномасштабного вторгнення. Пройшов кілька гарячих напрямків, повідомляє ОК "Північ".
Якось "Славутич" врятував життя побратиму, який підірвався на гранаті: надав необхідну домедичну допомогу та доправив пораненого до стабілізаційного пункту. За проявлену особисту мужність нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.
Попри підстави для звільнення з армії, залишається у строю:
«Тут мої побратими, я просто не можу їх полишити. Хочу, щоб мій підрозділ був кращим, і це можливо, потрібно працювати і все вийде».
Він впевнений, що кожен може та повинен брати на себе відповідальність та виконувати свою роботу сумлінно.
«Ми не знаємо, коли закінчиться війна, але ми тут, бо це наш обов’язок. Щоб переважати ворога, ми маємо постійно вчитись, тому свій досвід також передаю побратимам».
"Час Чернігівський" писав про таке:
