Тетяна Василівна – переселенка з Семенівки, показує невеличку грядку зелені, яку вирощують. Поряд з будиночком висаджують квіти. Хочуть, аби було, як вдома. Разом з донькою і онучкою вони тимчасово мешкають у модульному містечку у Сосницькій громаді. Вимушені були виїхати з власної домівки через постійні ворожі обстріли.
Тетяна Василівна, переселенка з Семенівки:
Дуже було страшно за життя онучки і доньки ми виїхали.Тягне додому, хочеться, не можна передати. Там і діти народилися і виросли, раніше було господарство, корів тримали, все робили, а зараз ні.
Сергій Деденко, голова Семенівської громади:
Багато населених пунктів громади або знищені повністю, або на межі знищення. Це будинки дерев’яні. Ворог провокує пожежі і вони можуть бути масштабними, знищуються цілими вулицями і півсела нема.
Зиму родина пережила тут в модульному будиночку, було важко, але то все минуло.
Тетяна Василівна, переселенка з Семенівки:
Було важко, бо відключення електроенергії були, дали генератор, але ж солярки треба 3 л на годину, дорого. Холодно, якщо не включати, але пережили, бо українці такі, ми скрізь вишкарабкоємося. Було таке, що не було світла, то запалювали багаття, гріли чай і варили картоплю.
Тетяна Василівна з родиною живе в двокімнатному будиночку. Електроплитку та чайник придбали самі. А так оселі умебльовані, є необхідна побутова техніка. Це модульне містечко спільний українсько—швейцарський проєкт. Загалом вже зведено 11 будиночків. Вартість одного - більше мільйона гривень. Комунікації проводили силами місцевої влади. Обіцяють ще облаштувати територію. Також серед завдань збільшити кількість будиночків та краще підготуватися до наступної зими, враховуючи попередній досвід.
Андрій Портний, голова Сосницької громади:
Ми завдячуємо реалізації цього поєкту БФ Грін Крістал за фінансової підтримик Швейцарії і компанїі Діваріо, яка виготовила, облаштувала і надала фактично безкоштовно будиночки в комунальну власність. І люди мають можливість жити, навчатися діти, працювати в громаді. Ми зараз шукаємо, яким чином дати можливість в час блекаутів забезпечити теплом. Один із варіантів – акумулятори, щоб на 5-6-7 годин дати людям тепло. Зараз шукаємо донорів, які б допомогли цим людям запровадити такі рішення в будиночках.
Містечко розраховане для внутрішньо переміщених осіб. Потік з прикордоння Чернігівщини постійний, адже ворог знищує не тільки критичну та цивільну інфраструктуру, а й житло людей. Люди не хочуть далеко їхати і тому таке містечко важливе для розселення, кажуть в Корюківській РВА.
Павло Мірошниченко, голова Корюківської РВА:
Тому багато людей переселяються в інші місця, як от в таке, як це. Дякуючи партнерам, державі, які їх розселяють, щоб почувалися більш-менш безпечніше. Багато їдуть з прикордоння. В районі одне село, де оголошена обов’язкова евакуація, ще можливо буде декілька населених пунктів, там ситуація загострилася за останні 2 місяці.Переважна більшість переселенців з прикордоння залишаються на території району. Небагато їдуть в інші області чи за кордон.
Переселенці облаштувалися в містечку, але сумують за домівками і сподіваються незабаром повернутися.
Тетяна Василівна, переселенка з Семенівки:
Дочка весною садила картоплю. А чи прийдеться копати ? Дай бог поможе, вернемося додому обов’язково, буде перемога і мир, будемо жити в своїх домівках.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке:
- "Букет благодійників": як на Чернігівщині відновлювали ліцей, який постраждав від російських обстрілів
- «Де знайшли хату, туди й перебралися»: жінка з синами втекла від шахедів за 50 кілометрів від дому
- Житлові програми для військових, ветеранів та ВПО: які можливості доступні у 2026 році
- Росіяни спалюють обійстя за обійстям: люди виїжджають, а ціни на житло злітають в рази
