Вже понад 2 роки як український бізнес живе в умовах суцільного форсмажору - війни. Чернігівському в цьому сенсі не пощастило двічі - бо наш регіон єдиний в Україні, який має одразу двох ворожих сусідів через кордон. Як зазначили співрозмовники «Часу Чернігівського» це сильно позначається на усіх ділових перспективах області.
Попри прагнення чернігівських підприємців якомога швидше відновитися - ворога «через паркан» нікуди не дінеш.
Як живеться і працюється із таким небезпечним сусідством ось уже майже 2,5 роки повномасштабної війни - ми спробували зʼясувати.
Одним із найважливіших питань нині наші співрозмовники називають необхідність інвестицій в облаштування укриттів, власну енергоефективність та енергонезалежність, а також закупівлю генераторів.
Однак, чернігівці говорять: чого війна навчила напевне - так це цінувати людей, надто тих, хто поруч. Піклуватися про них.
«На території підприємства ми облаштували укриття, яке здатне під час тривог вмістити усіх наших працівників», - говорить Вʼячеслав Костюк з ТОВ «ТАН», що спеціалізується на виробництві обладнання для олійної екстракції.
У компанії, провідного українського виробника зооамуніції, Collar особливо пишаються тим, що під час блокади Чернігова, коли до міста не могли потрапити продуктові фури, працювала їхня мережа зоомагазинів «Кіт і пес», де чернігівці могли отримати безкоштовно харчі для домашніх улюбленців.
У виробника гігієнічних товарів ТОВ «Аметист» надзвичайно цінують підтримку партнерів, зокрема, й закордонних, наприклад, польського Credo банку. «Без них би не встояли. Ніяк», - каже керівник Валерій Радченко.
Замість цифр
За даними Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА, малий та середній бізнес є основою економіки нашого регіону. В області до початку повномасштабного вторгнення працювало понад 6 тис суб’єктів МСП (5 749 малих, 437 середніх, 6 великих) та понад 35 тис ФОПів.
Малий бізнес виявився найбільш стійким до воєнних викликів. Якщо у 2022 було взято на облік ФОПів на третину менше, аніж у 2021, то у 2023 розрив скоротився удвічі - вже майже на 18% більше.
За підсумками 2023 спостерігалося зростання надходжень від малого та середнього підприємництва до місцевого бюджету до попереднього року - на 18,4%, а до 2021-го на 7,4%. Питома вага таких надходжень у загальному обсязі надходжень до місцевого бюджету склала понад 37%.
Наразі частково або повністю відновили роботу більше 90% суб’єктів підприємництва, проте не на повну потужність (до 80 %).
Що цікаво, більшість чернігівських компаній попри наявні складнощі не хочуть переїздити до спокійніших регіонів України.
За даними онлайн-опитування (здійснене Агенцією регіонального розвитку області спільно з Національним університетом «Чернігівська політехніка» у 2023 та 2024 роках):
- 90,7% опитуваних не планують релокувати підприємство, в той час як у минулому році цей показник становив 89%;
- 69,8% респондентів планують здійснення інвестування у бізнес у поточному році (показник минулого року – 51%);
- розширення бізнесу та вихід на нові ринки збуту прогнозують 74,6% опитаних (минулорічний показник – 66%);
- про скорочення виробництва повідомили – 13,7% опитаних (було – 15%) та припинення діяльності – 3,9 % (практично відповідає попереднім даним - 4%).
Руйнування на одному з підприємств Чернігова. Березень 2022 року
Зооамуніція Collar: відновили і повернули виробництво до Чернігова, але легше не стало
Головний офіс та виробництво компанії знаходяться у Чернігові, тож 24 лютого 2022 вже о 4-й ранку почули звуки вибухів та пострілів. Юрій Синиця, засновник, із своєю сім’єю на той час перебував у місті. Бізнесмена розбудив дзвінок доньки, яка живе у США, вона повідомила про початок війни. Ці новини вже активно транслювалися по багатьом телеканалам країни.
Зі збільшенням інтенсивності обстрілів у Чернігові родина Синиць перебралася до сховища на території компанії, де провели 18 днів. Спали на дерев’яних піддонах та використовували лежанки для тварин у якості ліжка.
Магазини «Кіт і Пес» працювали навіть під обстрілами та забезпечували їжею тварин. Їх відкривали по черзі, щоб усі охочі мали змогу отримати їжу для своїх домашніх улюбленців. Микола Синиця, виконавчий директор компанії, працював разом із командою та виходив на роботу кожного дня. Корм для пухнастиків залишали навіть перед входом до магазинів, щоб власники улюбленців мали змогу взяти її безкоштовно, якщо не могли потрапити до магазину під час його роботи. Всі інші бізнес процеси та виробництво були зупинені, співробітники перебували в укриттях чи виїжджали до інших міст.
Для того, щоб продовжувати роботу компанії, керівництво вирішило релокувати головний офіс та виробництво до Івано-Франківська, а саме виробництво тренувального снаряду PULLER та іграшок. Для співробітників орендували хостел. Виробництво деревного наповнювача SuperCat тимчасово перенесли до Хмельницького, повідомила Леся Неволько, прессекретар компанії.
Виробництво аксесуарів відновило роботу вже у червні 2022 та змогло випустити першу партію амуніції для собак. Всі бізнеси та співробітники повернулися до Чернігова.
«29 березня 2022 компанія відправила перший контейнер до Японії. Цю дату ми вважаємо другим Днем Народження Collar Company. Та днем, коли компанія почала відроджуватися. У цей час вдалося випустити дві патріотичні колекції. Колекція «Слава Україні» містить принти та дизайни із національною символікою для підтримки національної єдності. Колекція «Colors of Freedom» виконана у кольорах прапору України, синьому та жовтому. Колекції містять повідці, нашийники, шлеї, одяг та інші аксесуари. Першим елементом колекції «Colors of Freedom» став тренувальний снаряд PULLER. Для цього Компанія порушила непохитне 11-ти річне правило та випустила його у цих кольорах (кільце зазвичай лавандового кольору- ред.). Частину прибутку від продажів направляємо на розмінування території України», - повідомила Леся Неволько.
Леся Неволько
На додачу, вдалося залучити найвідомішого собаку планети чернігівця Патрона, який став амбасадором компанії. Спільними зусиллями випустили колекцію одягу та аксесуарів «HERRRO», головною метою якої є представлення кожного песика України як героя. Частину прибутку від продажів у Collar направляють до фонду порятунку тварин UAnimals.
Найбільші проблеми, з якими стикається бізнес на Чернігівщині:
Кадровий голод та дефіцит кваліфікованих фахівців. Із початком російського вторгнення багато жінок із дітьми вимушені були покинути Україну, а чоловіки доєдналися до лав ЗСУ та підлягають мобілізації зараз. Часом складно знайти заміну кваліфікованим досвідченим кадрам через відсутність їх на ринку праці.
Логістичні проблеми через руйнування звичних маршрутів. В Україні налагодили цей процес шляхом відкриття складу у Київській області та Польщі. Але зараз через блокування польського кордону є втрати експорту. Адже чернігівці експортують товари до 78 країн світу, тож це погано відображається на виробничих процесах загалом.
Інший виклик - обмеження енергоресурсів. У 2022-2024 роках перебої із постачанням електроенергії внаслідок аварійних та планових відключень, позначилися на зменшенні виробничих процесів та втратах. Виробництво деревного наповнювача SuperCat не може працювати через відключення електропостачання. Потужності генераторів не вистачає, компанія може працювати тільки від міської лінії, через це виробництво гранул зменшилося утричі. Також псується обладнання, відбуваються збої та від цього руйнуються технологічні процеси.
ТОВ «ТАН»: потрібно було відновлюватися і негайно, бо вдруге таку команду не зібрали б, а ринок «окупували» китайці
ТОВ «ТАН» - один з потужних промислових виробництв регіону. ТиТАН, якщо хочте. Загальновідомий факт, що Україна - номер один у світі з експорту соняшникової олії. Так ось до 60% української олії вироблено саме на обладнанні з Чернігова. Їхньому, танівському. Досі. Попри усі обставини.
Власник та директор Вʼячеслав Костюк розповідає: до повномасштабного вторгнення на виробництві працювало близько 400 людей. Нині - на 150 менше. Ще 50 людей мобілізовані. Компанія відноситься до критично важливих підприємств для функціонування економіки регіону, кількох десятків співробітників вдалося забронювати.
Також на підприємстві, яке знаходиться у промзоні, щонайменше двічі на день вимикають електроенергію, тож по 5-6 годин величезне виробництво вимушене працювати на генераторі. На практиці це означає витрату по 150 літрів дизпалива на годину.
«Сказати що це дорого - нічого не сказати», - говорить Костюк. І важко зітхає: «Звісно, рентабельність від таких «умов» падає, плюс доводиться враховувати ціну на паливо по 60 грн/л. А ще нам встановлені потужності у розмірі 2 МВт, через такий мізер ми не все обладнання можемо увімкнути і зробити».
Вʼячеслав Костюк
Сам він каже: відновлювали підприємство буквально з попелу. Під час блокади міста на території було понад сотню прильотів. Розбомбили росіяни геть усе. Вціліла лише половина офісу.
Руйнування ТОВ "ТАН", березень 2022 року
Сусіди - компанія з польськими інвестиціями - також знищений виробник пластикової тари «Пласт-Бокс» - так і не відбудувалися.
Аби хоч якось налагодити виробництво - компанії довелося брати кредити у державного Ощадбанку.
«Коли буде компенсація та відшкодування витрат на відбудову - невідомо. Та ми і не чекаємо. Якось відновилися і працюємо. Бо нам треба - вдруге таку б команду не зібрали», - говорить Костюк.
Якби чернігівці не відбудувалися, то втратили б власний ринок, зайшли б китайці точно, впевнений директор «ТАН».
Щоб вберегти найцінніше - команду - на підприємстві збудували 2 укриття, які здатні вмістити увесь штат.
«Що ще? Донатимо, допомагаємо, підтримуємо колег, які служать, ось, мабуть, і все», - резюмує Вʼячеслав Костюк.
ТОВ «Аметист» вдячний польським партнерам: якби не вони - компанія б зникла
Провідний регіональний виробник гігієнічних товарів та туалетного паперу також зазнав великих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення. З 5,5 тис кв м виробничих площ вдалося відновити трохи менше половини. Яким чином?
«Люди виходили і розгрібали все. Вивозили сміття. Ми тоді не могли платити повноцінну зарплату - тож усі працювали за мінімалку. Важко було, але ніхто не кинув цю справу». Тож дещо з потужностей таки вдалося відновити. «Але змін у кращу сторону за 2 роки у нас немає», - коротко говорить керівник Валерій Радченко.
До 2022-го у компанії працювали 120 людей. Нині - заледве 70. Штат сильно скоротився внаслідок мобілізації, ще 20 працівників на фронті. Один колега загинув, кілька поранено.
Як вирішується питання критичної нестачі персоналу?
«Ужимаємося де і як тільки можемо. Працюємо по 12 годин, інколи без вихідних. Звісно, чекаємо на позитивний розгляд заявки щодо бронювання наших працівників, адже ми визнані критично важливим підприємством», - зазначив Валерій Радченко.
У компанії левова частка штату - люди у літах. Технолог - 30 років тут працює, його ніким замінити, говорить директор. Також на виробництві працюють і кілька однокласників Валерія Радченка, теж усі немолоді люди.
«Дуже важко зараз знайти персонал, попри те, що у нас середня зарплата 18 тис грн», - каже Радченко.
Намагаються вирішити проблему дефіциту кадрів наймом жінок. Однак, тут є чимало важкої фізичної праці, яка жінкам не до снаги. Тож, критичний некомплект нікуди не дівається.
З плюсів - «Аметист» це підприємство постійного циклу виробництва, тут не вимикають живлення.
«Лінія йде напряму. У нас цілодобове виробництво. Якщо нас вимкнуть - то на перезапуск потрібно буде витратити лише влітку 5-6 годин. Взимку - набагато більше. Тож поки нас розуміють».
Інші хороші новини - у чернігівський «Аметист» повірив банк, надавши кредит.
«У нас тоді був пробитий дах, погоріла апаратура, мотори, все було знищено. Але ми виходили на роботу і щось розгрібали, лагодили. Банк присилав своїх фахівців спостерігати за цим. Вони кілька разів приходили. Обдивилися все і дали кредит. Не забудьте зазначити, що це Credo банк, будь ласка», - просить Валерій Радченко.
Також простяг руку допомоги чернігівцям один польський бізнесмен. Напряму перерахувати гроші він не міг, проте оплатив обладнання, необхідне для роботи котельні.
«Ми розвиваємося, маємо проєкти, перспективи, зокрема, з енергозбереження, автоматизації виробництва, попри все не опускаємо рук, хоч це дуже і дуже важко», - говорить керівник.
Особливий регіон
Чернігівщині насправді не пощастило з сусідами. Попри той факт, що регіон вважається у глибокому тилу - близькість до ворожих росії та білорусі і постійні обстріли прикордоння роблять свою чорну справу.
Директорка Департаменту економічного розвитку ОДА Олександра Хомик тільки розводить руками: прикордонне положення Чернігівщини означає для бізнесу збільшені ризики.
«На сьогодні бізнес розвивається за рахунок власних ресурсів, але вагому підтримку в економічному відновленні надають наші міжнародні партнери. Наразі працюємо над створенням умов для залучення іноземних інвестицій», - говорить вона.
Олександра Хомик
І до великої війни демографічно депресивна Чернігівщина нині сильно втратила у людському ресурсі.
Жінки та діти виїхали за кордон, чоловіки стали на захист України. Економіка регіону зіткнулася з величезним комплексом проблем.
«У 2022-му була порушена логістика, підприємства втрачали ринки, руйнувалися виробничі потужності. Так, більшість з них вже відновилися - у 2023-му до 90% від того показника, який працював в області у 2021. Але це ми говоримо номінально. За фактом же потужності на підприємствах сильно скоротилися. В залежності від компанії - від 20 до 80% обсягів роботи змогли відновити», - наводить цифри фахівчиня.
Не варто думати, що держава кинула бізнес напризволяще, зауважує Хомик. Активність чернігівських підприємств у регіоні підживлює державна допомога – державні програми та гранти.
Зокрема, надається фінансування на закупівлю с/г техніки для виробництв. При цьому, якщо компанія купить обладнання у вітчизняного бренду- то отримає ще й до 20% кешбеку.
«Таким чином ми формуємо ланцюжок: свій до свого по своє. Кругова взаємодія така», - каже пані Олександра.
Також працює державна програма «Доступні кредити 5-7-9%». За пільговими процентними ставками - компанії з деокупованих територій можуть отримати кредит під 1% - на перші два роки, 5% - з наступного року на інвестиційні цілі та 3% - на фінансування оборотного капіталу. Позичальники в чернігівському регіоні можуть скористатися цими пільгами до 31 березня 2025 року.
Діє урядовий проєкт “єРобота”, який передбачає надання грантів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він спрямований на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць.
Зокрема в рамках цього проєкту реалізуються програми: надання грантів у розмірі до 250 тисяч гривень для кожного українця, який хоче започаткувати першу власну справу, або розвинути вже існуюче підприємство, а також безповоротних грантів до 8 мільйонів гривень на створення й розвиток переробних підприємств та інші.
Є програма «Зроблено в Україні», це ініціатива Президента України, яка спрямована на об’єднання українських виробників у режимі максимального сприяння. Регіональний офіс програми з 5 квітня цього року діє на базі обласного центру зайнятості. З часу відкриття офісу вже надано понад 120 консультацій, з них 73 за програмою мікрогрант «Власна справа», 15 грантів - консультації з відкриття бізнесу для ветеранів та їхніх родин тощо. Крім того на сайті департаменту є окрема вкладка «Платформа «Зроблено в Україні», де зібрана уся необхідна інформація для субʼєктів підприємницької діяльності, зокрема покрокова інструкція як скачати логотип й нанести це лого на свій товар.
«Також ми надаємо інформаційно-консультаційну допомогу бізнесу області в рамках регіональних програм. Це не тільки консультації, а і практичні поради щодо написання бізнес-планів, заповнення заявок на гранти. Організовуємо вебінари спільно з Агенцією регіонального розвитку Чернігівської області та Державною організацією «Регіональний Фонд підтримки підприємництва». З початку року вже проведено понад 30 таких заходів», - говорить Олександра Хомик.
Авторка: Анастасія Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке: Мобілізація фахівців, мільйони гривень донатів та унікальні розробки для армії: чим живе IT-індустрія Чернігівщини
