Уздовж українського північного кордону в білорусі «завершується будівництво інфраструктури доріг та баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім військового», пише білоруське опозиційне видання «Гомельскі Флагшток».
Автори проаналізували перелік обʼєктів, які показали у президента Зеленського, де було зазначено 5 військових об'єктів та будівництв, в яких Україна бачить загрозу. З них кілька розташовані уздовж кордону з Чернігівщиною, як видно з карти. Деякі майданчики коштують сотні мільйонів доларів (!).
Нове військове містечко та полігон біля кордону
Нас цікавлять найперше об'єкти в Гомельській області, бо вони знаходяться у безпосередній близькості від наших кордонів:
- військове містечко і полігон, що будуються, імовірно, 37 ОДШБР ССО (Гомельський і Річицький райони);
- існуюча 2766 база пального в Рогачівському районі, селище Красний Берег (126 км до кордону).
Публічно про формування у ССО білорусі нової бригади повідомлялося у 2021-му, ще перед повномасштабною війною.
Військове містечко та полігон: новий самостійний військовий комплекс (містечко та полігон) між Гомелем та Річицею. Саме містечко у 50 км від кордону з Чернігівщиною.
Відповідно до Державної інвестиційної програми на 2024-2026 рр., передбачуваний обсяг фінансування військового містечка досяг 390,59 млн білоруських рублів (близько 120,2 млн доларів).
Згідно з білоруською держінвестпрограмою, у 2026-му на будівництво полігону виділено 15 млн руб., а в 2027 та 2028 ще 150 млн та 245,7 млн відповідно. Усього на три роки передбачено 410 млн рублів (еквівалент 141 млн доларів).
Роботи на обох об'єктах, за інвестиційною програмою, поки що обмежені 2028 роком.
Колишній командувач силами спеціальних операцій Збройних сил України Вадим Денисенко ще торік зазначав, що на Гомельщині планується розмістити новостворену 37-му окрему десантно-штурмову гвардійську бригаду. Саме для неї будується військове містечко із тактичним полем у Гомельському районі (біля с. Прибор, 38 км до кордону з Чернігівщиною). Військовий полігон — очевидно, продовження тих самих планів.
Які об'єкти не увійшли до переліку
Водночас у переліку відсутні два об'єкти, які вже використовувались росіянами під час війни, — колишні аеродроми у Зябрівці (Гомельський район) та Великому Бокові (Мозирський район). У 2022 році їх передали під контроль російських збройних сил, з них завдавалися ракетні удари по території України, а саме - Гончарівському. В даний час розміщені там ракетні підрозділи використовуються для прикриття районів Гомеля та Мозиря.
Модернізація однієї з найбільших паливних баз
2766 база пального (в/ч 55461, Красний Берег, Жлобинський район) — один з найбільших об'єктів паливного забезпечення збройних сил білорусі. База варта прийому, зберігання та видачі нафтопродуктів, та її резервуарний парк вміщує до 92,8 тис. м³ палива.
Спочатку модернізацію планували ще у 2019, але потім проект заморозили. У 2022 російські паливозаправники отримували на цій базі паливо для постачання угруповання, що пробувало йти наступом на Київ.
У 2024-2026 роках об'єкт модернізується за рахунок бюджету союзної держави рф та білорусі: оновлюються резервуари, насосні станції, залізнична та автомобільна інфраструктура. Вартість проекту складає 21,13 млн білоруських рублів (близько $6,6 млн за курсом на момент затвердження проекту). Реалізація проекту має збільшити пропускну спроможність бази, скоротити час видачі палива та підвищити ефективність її роботи.
Ще один об'єкт поблизу Чернігівщини
Крім того, є в перспективі майбутня реконструкція на території бази артилерійських боєприпасів Добруш-6. Саме містечко розташоване у 29 км від чернігівського кордону.
База не є ударним об'єктом і не несе безпосередньої загрози Україні, проте належить до ключової логістичної інфраструктури зс білорусі.
Чи свідчить це про підготовку до війни
У висновку білоруські журналісти вказують, що більшість об'єктів зі списку зосереджені на розвитку різних елементів військової інфраструктури білорусі: створення та модернізація військових баз, зміцнення південного кордону, а також забезпечення інфраструктури для ядерного стримування. Для їхнього завершення необхідно від 1 до 3 років.
«Самі собою ці проєкти відомі і відстежуються моніторинговими групами. Вони не створюють безпосередньої військової загрози Україні, але у разі потреби можуть бути надані військовим зс рф, як це сталося у 2022 році».
Аналізуючи військове будівництво автори легковажно говорять про те, що білорусь «діє у рамках загальноєвропейського тренду на довгострокове нарощування військового потенціалу, якого сьогодні дотримуються сусідні країни».
Також однією з ознак посилення військової активності країни є масштабна підготовка критичної інфраструктури та населення до воєнного часу.
«Це могло б включати встановлення протидронових мереж над дорогами, нафтобазами та іншими важливими об'єктами, розгортання додаткових позицій ППО навколо міст та промислових підприємств, будівництво укриттів, а також систематичне навчання персоналу діям в умовах війни. На сьогодні подібних заходів у білорусі не спостерігається.
По-третє, нові масштабні поставки по залізниці, мережі шосе та аеропортів. Як показав досвід 2022 року, такі поставки неможливо провести потай навіть за високого рівня репресій проти власних громадян. Наразі такі перевезення білоруси не помічають», - йдеться у статті Флагштока.
Саме такі зміни, а не будівництво окремих військових об'єктів, могли б стати переконливішими ознаками підготовки до безпосереднього вступу білорусі у війну.
"Час Чернігівський" писав про таке:
