Підтвердилася загибель молодого воїна із села Верба Віктора Пушкаря, повідомили у Понорницькій селищній раді.
Хлопець поліг 10 травня 2025 року під час виконання бойового завдання у Серебрянському лісництві на Луганщині. Саме тоді зв’язок із воїном перервався. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Ймовірно, тіло військового повернули під час одного з нещодавніх обмінів, а пізніше - ідентифікували.
Віктор народився 17 червня 2002 року в селі Верба. Тут він зростав, закінчив школу. Обравши професійний шлях у сфері залізничного транспорту, він продовжив здобувати освіту в Чернігівському ліцеї, а згодом вступив до Київського коледжу.
Після завершення навчання працював монтером колії на залізниці міста Чернігів.
«Колеги згадують його як відповідальну та сумлінну людину – Віктора щиро поважали та готували до підвищення на посаду майстра. Проте війна змінила всі життєві пріоритети», - йдеться у повідомленні Понорницької селищної ради.
У серпні 2024-го Віктор підписав контракт, став військовим.
«Про свій вибір батькам зізнався не одразу – беріг їхній спокій, повідомивши про службу вже будучи на Донеччині», - зазначили у селищній раді.
Солдат Віктор Пушкар служив оператором безпілотних літальних апаратів у лавах 119-ї окремої бригади. За сумлінну службу, професіоналізм та незламність він був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та Подякою Чернігівського міського голови.
У глибокій скорботі залишилися мати, батько та брат.
«У ці важкі хвилини висловлюємо співчуття рідним та близьким Віктора. Усією громадою розділяємо біль втрати та сумуємо разом з вами. Низько схиляємо голови у щирій вдячності за його подвиг.
Царство Небесне душі, вічна пам’ять і шана Захиснику України!», - йдеться у повідомленні.
Про дату та час зустрічі військового повідомлять додатково.
Валентина Кней:
- Такий молодий, красивий, талановитий! Нашій Україні так не вистачатиме Тебе, дорогий Герою, не вистачатиме Твоєї вправності, Твого розуму, Твоєї любові та вірності! Будь вірним присязі і в лавах Небесного воїнства! З повагою і болісним щемом у серці - мама загиблого від артилерійського обстрілу біля м.Часів Яр 25 серпня 24-го року воїна Олександра із Сокальщини Львівської області
Валентина Юрченко:
- Вічна память Віктору, його усміхнене обличчя завжди буде в пам'яті, він був світлою, доброю, порядною людиною. Слава Герою, хай земля йому буде пухом, низький уклін батьку Олександру, мамі Оксані, бабі Валі та діду Миколаю за гарного сина та онука, висловлюємо свої співчуття, сумуємо разом з вами, дай Боже вам сили і здоров'я все це витримати.
Людмила Пушкар:
- Вічна пам'ять і слава Герою. Царство небесне Віктору. Легких тобі хмаринок, Вітя. Саші, Оксані і всій родині щирі співчуття. Тримайтесь.
Анна Канцеляренко:
- Гарний, відповідальний, спокійний, щирий - наш випускник! Співчуваємо! Вічна памʼять Герою!
"Час Чернігівський" писав про таке:
