На щиті в Бобровицьку громаду повернувся додому солдат 44-річний Олександр Супруненко, житель села Кобижча. Працював токарем на державних виробництвах. Мобілізований 20 червня 2024 року. Загинув 12 жовтня 2024 року в Донецькій області.
Поховали воїна через сім місяців, 18 травня 2025 року. Залишилися в безутішному горі дружина Алла Іванівна та син Богдан.
* * *
48-річний Володимир Бойко з Носівки. Працював водієм на цукровому заводі, інших підприємствах. У березні 2022 року долучився до лав ЗСУ. Загинув 3 травня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Табаївка на Харківщині.
Понад рік проводили експертизи. У травні 2025 року все з’ясувалося: Володимир загинув.
Поховали воїна на кладовищі в Носівці. У загиблого залишилися мати, сестри, дружина, діти, онуки.
* * *
39-річний Юрій Костів з села Перебудова на Ніжинщині. Працював меблярем та будівельником.
— Його золоті руки створювали затишок у домівках, і він завжди виконував свою справу з турботою та сумлінням. Був людиною, на яку завжди можна покластися — як у роботі, так і в житті, — згадують рідні.
Близько двох років тому вступив до лав Збройних сил України, пройшов навчання на сапера-мінера і ніс службу на Сумщині.
Загинув 14 травня 2025 року. Поховали воїна в рідному селі, де живуть його батьки.
* * *
44-річний Сергій Тюпа з села Нові Броди на Менщині. Після школи вступив до Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. Отримав спеціальність інженера-механіка. Після закінчення університету працював на Чорнобильській АЕС. Брав участь у підготовчих роботах та зведенні саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком. Також працював за кордоном на будівництві атомної електростанції.
Після повернення проживав у Києві. Працював у компанії «Нова Пошта». У 2015 році його мобілізували для участі в антитерористичній операції. Брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей. Після завершення служби Сергій знову працював у столиці.
3 березня 2023 року Сергія знову мобілізували до лав Збройних сил України. Сергій захищав батьківщину в 44-й окремій механізованій бригаді з кулеметом. Мав військове звання молодшого сержанта.
Загинув 6 травня 2025 року в стрілецькому бою поблизу села Рідкодуб Краматорського району Донецької області. Воїна поховали на кладовищі в рідному селі Нові Броди.
* * *
Сергій Потапенко з Ведмедівки Носівської громади. Професійну освіту здобував у чернігівському будівельному ліцеї. Після закінчення працював за фахом у столиці. У грудні 2024 року був мобілізований. Після проходження підготовки в навчальному центрі у складі взводу розвідки та безпілотних авіаційних комплексів виконував завдання на покровському напрямку. 21 травня поблизу села Рідкодуб на Донеччині з побратимами натрапили на розтяжку. Сергій та ще один воїн загинули на місці. Поховають воїна в рідному селі.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Громада втратила на Донеччині захисника, який 11 років провів на війні
- 52-річний захисник із Чернігівщини помер у лікарні на Полтавщині
- "Вчуся дихати без тебе, моє життя": на війні загинув оборонець з Чернігівщини
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
