Звільнений з російського полону носівчанин Сорока: «Нам не дозволяли навіть спілкуватися між собою, інакше карали всю камеру»

Його обміняли тоді ж, коли і знаменитого захисника з яблуком - Михайла, який на світлині Віталія Юрасова зі сльозами на очах дивився на плід. Бо понад рік, перебуваючи у російському полоні, не куштував свіжих фруктів. Житель Носівської громади Ярослав Сорока міг би підписатися під цими словами. Він теж був серед обміняних того квітневого дня. І теж повернувся додому з критичною втратою ваги і мрією про свободу, родину та яблука.

Ярослав повернувся у Носівку лише 10 червня. Його зустріли як справжню зірку: міський голова вручив прапор, а ще дитячі малюнки, йому також дарували квіти та усмішки - за те, що вже вдруге боронить країну. 

Ярослав мав військовий досвід, захищаючи Україну в зоні АТО. З початком повномасштабного вторгнення його мобілізували у березні 2022, чоловік потрапив служити у знамениту 95-ту ДШБ гранатометником.

Його підрозділ виконував завдання на Харківщині.

6 квітня Ярослав і ще четверо військовослужбовців потрапили в полон. Серед полонених було троє військових з Носівки. Двох вже звільнили з полону через обмін. Це Ярослав Сорока та Василь Дідиченко (його історію можна прочитати тут).

Після тривалого обстеження та надання медичної допомоги, Ярослав отримав відпустку, приїхав додому. Розповідає: хоче продовжити лікування.

У полоні наш захисник пробув довгий рік і 20 днів.

Каже: це була справжня каторга, сучасний концтабір, де кати, які щодня били, знущалися всіма методами, притаманними фашистам, відчували себе мало не всесильними богами на землі.

Одразу, як українців взяли в полон, їх тримали в окупованому Ізюмі, потім – у такому ж окупованому Донецьку, далі перевезли в Старий Оскол у Бєлгородській області в рф, далі була колонія в Тулі, згодом – інше місто Поляна. Однак задля конспірації полонених перевозили в мішках на голові та в кайданках.

У камері, розрахованій на 10 людей, перебувало  24 полонених.

«Підйом о 6-й ранку, 16 годин стоячи, під забороною навіть присісти, від цього дуже набрякали та боліли ноги. Тричі в день давали пити, харчування мізерне, природні потреби дозволяли справити двічі на день. Останні два місяці не давали митися. Били постійно, часто використовували електрошокер. Крім того, постійно принижували, ламали морально, змушували співати гімн росії тощо. Не дозволяли спілкуватися  між собою, інакше карали всю камеру», - розповів захисник.

За час перебування в полоні Ярослав Сорока схуд на 26 кг, «заробив» купу хвороб.

У день звільнення

Найбільшою проблемою у захисника було те, що Ярослав не мав офіційного статусу військовополоненого. Фактично, його підтвердження  відбулося у день обміну, інформує сторінка Носівської міської ради.

Носівчанин розповів, що у кожній тюрмі, де йому довелося перебути, поміж військовополонених українців є чимало цивільних, про обмін яких взагалі мова не ведеться.

"Час Чернігівський" писав про полонених:

• Окупанти відрізали голову ще живому українському полоненому
• В’язні чи військовополонені: понад 700 людей із тюрем та СІЗО із Брянської області вивезли до інших регіонів
• Мільйон переглядів: відео у ТікТок, як після обміну чернігівець разом з 3 побратимами вперше за рік їдять яблука