У селі Лихачів (Мринська громада) толокою відновлюють ліцей. Збиралися тричі. Працювали десятки людей. Наприклад, Володимир Гонгадзе, Марина Патенюк, Тамара Назаренко — селяни. Світлана Макаренко — вчителька біології та інші вчителі. Наталія Тонконог, Тетяна Микуленко — прибиральниці. Ярослав Кириченко — робітник ліцею. Олена Кузьмичова, Іванна Філяк — одинадцятикласниці.
А ще були волонтери. Багато.
Можливість відновлення ліцею знайшла Світлана Грош, директорка лихачівського ліцею.
— Побачила повідомлення у фейсбуку, заповнила анкету, подала заявку, — розказує Світлана Іванівна. — І ми виграли. Вісім шкіл Чернігівської області відновлюються за цією програмою. Решта — з Харківської та Київської областей.
Лихачівська школа була розбита в березні 2022 року уламками збитої рашиської ракети, що летіла на Ніжин. Приміщення старе, йому більше ста років. Вирішили відновлювати як хату-мазанку. Серед волонтерів був Микола Степанець. Столяр, дизайнер, будівельник, який працює в народному стилі.
— Людина (Микола Степанець) живе в тому часі. У думках літає, — ділиться враженням Олександр Семенець, лихачівський староста. — Не боїться роботи. Коли зідрали зі стін стару штукатурку, коли зняли дах, — це на початку серпня було — я думав, що воно ніколи не зробиться. А вже зробили 95 відсотків.
Закінчують внутрішні роботи і роблять доріжки, — продовжує. — Художниця розмалювала стіни. Велика будівля — 40 на 60 приблизно. Їй 150 років. Тепла школа була, а тепер ще тепліша. Дерев’яні стіни, глина й солома для утеплення. Вчитимуться перші-четверті класи. Там вони й вчилися. Було затишно, а стане ще краще. Роблять два коридори, бібліотеку, спортзал. Підвісна стеля, нерівності гіпсокартоном вирівняли, замінили всі вікна (деякі були ) на металопластикові, дах накрили металочерепицею. А був шифер гнилий, протікав у дощ.
Волонтери мінялися. Приїздило то 10, то 12, то 15. Починали канадці, а тепер, кажуть, німецькі кошти освоюють.
Їли вони в шкільній їдальні. Закуповували продукти організатори, а наші кухарі готували. Спали в школі та наметах поряд зі школою.
— Романи не крутили з місцевими?
— Ходили в місцеве кафе, на ставок купатися. Не скажу про романи, — сміється Олександр Валерійович. — Але дружба була і є. Дружба, вдячність. Усі журимося, що загинув на Донбасі волонтер, який глину для нашої школи місив. Звати Тонко, він з Канади. У пам’ять про нього нам привезуть 12-метровий клен червонолистий.
Ентоні «Тонко» Ігнат був волонтером благодійного фонду «Сміливі». Ця організація бере участь у проєкті «Відбудова місцевих шкіл для стійкості», що реалізується в рамках програми «U-LEAD з Європою», за фінансової підтримки Служби зовнішньополітичних інструментів (FPI) Європейської комісії.
Авторка: Тамара КРАВЧЕНКО, "Вісник Ч", фото Рубрика.com
"Час Чернігівський" писав про роботу волонтерів:
- Лілія Саприкіна, сосницька волонтерка, педагог та мама захисника: «Моя родина вся працює на захист нашої країни»
- Завершено збір на снайперську гвинтівку " Чернігів"
- "Передаєш хлопцям Мавік, а вони кажуть, що завтра буде 10 ворогів лежати": Ярослав Ячний про мотивацію допомагати ЗСУ
- НАШІ ЛЮДИ: волонтер Олександр Пуськов
- Тисячі обідів щодня: чернігівські волонтери «Іскри Добра» вже кілька тижнів годують постраждалих херсонців
