Президент України Володимир Зеленський передав родинам полеглих воїнів з Чернігівщини - Героїв України підполковника (посмертно) Вадима Благовісного та капітана Дмитра Романченка, ордени «Золота Зірка». Їх нагородили посмертно за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, повідомили у Чернігівському обласному ТЦК та СП.
Вручили нагороди рідним Героїв у День пам'яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність Батьківщини.
Орден "Золота Зірка" Вадима Благовісного передали його батькам - Андрію та Ларисі.
"Золоту Зірку" Дмитра Романченка передали його матері Олені та батьку Юрію.
* * *
Підполковник Благовісний Вадим Андрійович народився 14 вересня 1995. Закінчив Чернігівський ліцей з ПВФП, після чого навчався у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Далі ніс службу у 299-й бригаді тактичної авіації.
Від початку повномасштабного ворожого вторгнення здійснив 95 бойових вильотів, під час який (в умовах протидії ППО та винищувачів противника) брав участь у знищенні скупчення броньованої техніки та живої сили противника, складів РАО та паливно-мастильних матеріалів.
За час служби Захисник знищив близько 100 одиниць броньованої техніки, понад 80 одиниць автотранспортних засобів, близько 40 автоцистерн ПММ та близько 800 осіб живої сили противника. Завдяки умілим діям неодноразово здійснював вивід авіаційної техніки з під авіаційних та ракетних ударів противника. За попередні значні досягнення Благовісного Вадима нагороджено орденами Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступеня. На жаль, 7 вересня 2022 під час виконання чергового бойового завдання у складі пари пілот штурмовика Су-25 Благовісний Вадим загинув.
* * *
Капітан Романченко Дмитро Юрійович народився 28 вересня 1997. У 2015 закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №12 та вступив на навчання до Одеської військової академії за напрямом військової розвідки та спеціального призначення. Пройшов курс військових навчань з представниками Королівського полку Шотландії «Горці». В червні 2019 Дмитру було присвоєно звання «лейтенант» та призначено його на посаду командира розвідувального взводу у складі 54-ї окремої механізованої бригади.
В липні 2019 року молодий офіцер з позивним «Шаман» став на захист української землі в зоні ООС та разом зі своїми підлеглими давав гідну відсіч збройній агресії російської федерації в районах населених пунктів Золоте, Луганської області та Авдіївка, Донецької області. Наказом Командувача об’єднаних сил від 04 вересня 2020 року № 728 лейтенант Романченко Дмитро Юрійович нагороджений медаллю «Операція Об’єднаних Сил. За звитягу та вірність». 7 вересня 2020 року нагороджений Грамотою Командувача об’єднаних сил за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових (бойових) завдань в районі проведення операції об’єднаних сил з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької та Луганської областей та з нагоди Дня воєнної розвідки.
Проходив службу в районах населених пунктів Новотроїцьке, Володимирівка, Павлівка, Валер’янівка, Волноваха, Ольгинка, Солодке, Новомихайлівка, Красногорівка та Мар’їнка, де і зустрів повномасштабну війну. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі згідно з Указом Президента України від 14 квітня 2022 року №240 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. В травні 2022 року призначений на посаду командира розвідувальної роти, а вже в червні 2022 йому достроково присвоєно звання «капітан». 9 вересня 2022 Дмитро загинув поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині під час боїв з російськими окупантами.
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Бійця нагородили «Сталевим Хрестом» від Залужного ще за життя, однак отримувала нагороду за Героя його матір вже після смерті сина
- Звільнений з російського полону носівчанин Сорока: «Нам не дозволяли навіть спілкуватися між собою, інакше карали всю камеру»
- Загинули біля Бахмута та Соледару: на Чернігівщині прощались із бійцями ЗСУ