У центрі Брюсселя у вихідні працює українське кафе Solidarity. Тут готують борщ, вареники та інші традиційні страви, а замовлення приймають волонтери – без зарплат та ресторанного досвіду. Усі гроші команда спрямовує на допомогу Україні та підтримку українських військових, написало видання «Настоящее время».
Кафе навіть має свою сторінку у соцмережах, де інформує відвідувачів щодо змін у графіку роботи та меню.
"У вас іноді бувають голубці - чи є вони сьогодні?" - "Ні, на жаль, ні, меню змінюється щотижня. З капустою у нас є вареники".
Українське кафе працює тут із жовтня – по суботах. Абсолютно усі співробітники працюють без зарплат, на волонтерських засадах.
"Ми не професійні ресторатори, ніхто з нас ніколи не керував кафе", – каже волонтерка Марія Леванчук.
Кухар закладу Олена Крупська – біженка із Чернігова. «Часу Чернігівському» вдалося дізнатися про неї - їй 59 років, вона виїхала з Чернігова на початку вторгнення. Проживає у Брюсселі. Кулінарія - її давнє захоплення. Також на дозвіллі вона плете маскувальні сітки разом із іншими волонтерами.
Зауважимо, що сам сюжет, як і пряма мова пані Олени - в оригіналі українською.
"Хлопці прийшли, поїли моїх борщів і кажуть: "А якщо ми відкриємо кафе, що буде, зможемо?" Кажу - зможемо. Ну так і вийшло. Я думала, вони пожартували, але ..."
Олена Крупська
Відкрили заклад українські молодіжні організації "Пласт" та "VidLyuti", покликали на допомогу з кухнею жінок із волонтерського хабу "Воля". Майже всі, хто тут працює, тікали від війни. Серед відвідувачів є і мешканці Брюсселя, і туристи.
Витрати кафе – мінімальні: за оренду у соціальному просторі платити не потрібно, жодного дорогого обладнання чи програм не купують. Замовлення офіціанти приймають за допомогою гугл-форми, і дані відправляються в ексель-табличку, яка є на кухні та на касі.
Щосуботи команді вдається зібрати по кілька тисяч євро, які переважно спрямовують на збори для евакуації поранених військових.
"За одну суботу ми можемо повністю закрити чийсь збір в Україні. Ми збирали, наприклад, на роботизований комплекс для підрозділу "Нова" третьої штурмової бригади. Ці роботизовані комплекси є досить дорогими, і ми повністю закрили потребу на один із них – це було близько 4 тисяч євро", – розповідає Марія Леванчук.
Спочатку ініціатори думали, що це буде проєкт на кілька разів, але кафе тепер працює регулярно.
"Коли ми закривали першу зміну, коли ми всі - такі втомлені, вимотані - сіли разом, подивилися на те, що залишилося, що люди дійсно прийшли, все з'їли, наскільки люди ділилися теплими враженнями. Ми посиділи, подивилися один на одного, обнялися, і я пам'ятаю той день, коли ми усвідомили! Всі були такі натхненні. І досі вранці перед суботою – так і хочеться туди йти”, – каже Марія.
"Працюємо, щоб допомагати ЗСУ", – додає кухар Олена Крупська.
Авторка: Євгенія Замковська
"Час Чернігівський" писав про таке:
