Віце-премʼєрка та міністерка економіки чернігівка Юлія Свириденко відповіла американському виданню The Washington Post на статтю щодо найзамінованішої в світі країни. Аналітики видання стверджували, що на повне розмінування України знадобиться 757 років. Увесь матеріал доступний тут.
За словами посадовиці, висновки американських експертів не можна сприймати як доконаний факт. Тим паче, що у питанні розмінування Україна має цілковиту підтримку від країн - іноземних партнерів.
Ба більше, Україна готується виготовляти на власній території, зокрема, у Чернігівщині, сучасну розмінувальну техніку.
Що Міністерство економіки України робить для пришвидшення гуманітарного розмінування в Україні?
Юлія Свириденко перераховує:
«Працюємо над збільшенням спроможності державних інституцій, залученням неурядових організацій і бізнесу до протимінної діяльності. У нас вже є домовленості із міжнародними виробниками — хорватською DOK-ING і данською Hydrema, щодо локалізації їхнього виробництва в Україні».
Датська компанія Hydrema - знаний у світі виробник машин із розмінування, нещодавно підписав із чернігівською «Пожмашиною» підписали Меморандум про розуміння. Зокрема, мова йде про локалізацію в Україні частини виробництва бренду для розмінування.
Читати про це тут: Чернігівське підприємство буде виготовляти техніку для розмінування
Крім того, у Мінекономіки звітують: працюють над збільшенням кількості техніки для розмінування. До кінця року Україна має отримати обладнання від іноземних партнерів — це 10 необхідних машин для розмінування хорватської компанії DOK-ING. Ще 10 машин надійде від Global Clearance Solutions. Майже 200 піротехнічних машин, понад 600 металодетекторів, 50 підривних машин. А ще індивідуальні набори для розмінування, вибухозахисні костюми, квадрокоптери, роботизовані системи для знешкодження боєприпасів.
Також донори, зокрема США, Євросоюз, Японія, Німеччина, Велика Британія, Норвегія, Швеція, Італія, Литва, Нідерланди, Данія, Канада, Австрія, Швейцарія, Корея та Фонд американського мільйонера (статки $400 млн) Говарда Баффета сумарно виділять Україні понад $244 мільйони на потреби гуманітарного розмінування.
«Працюємо і над запуском ринку розмінування й створенням стратегії протимінної діяльності — по суті головного документа, який формуватиме політику у цій сфері.
Мова йде як про міжнародні неурядові організації, так і операторів, які працюють на комерційній основі.
Головне мета тут – забезпечити, щоб приватні оператори могли отримати всі потрібні дозволи.
Мінекономіки вже провело перший "експеримент" супроводу сертифікації для міжнародного оператора. Завдяки цьому побачили що потребує дерегуляції та спрощення, а де необхідна лише юридична допомога у заповненні форм та поданні документів.
«Наше завдання – залучити до роботи в Україні усіх міжнародних гравців і заохотити український бізнес створювати операторів протимінної діяльності. Для того, щоб сприяти залученню приватного бізнесу ми проводимо експеримент з виведення робіт з розмінування у площину публічних закупівель. Зараз триває підготовка першої процедури закупівель на розмінування», - говорить Свириденко.
Умовно поділяють потенційно забруднені території на сегменти – критична інфраструктура, житловий фонд, аграрні землі, ліси та акваторія. І якщо в критичній інфраструктурі головна відповідальність лежатиме да урядових структурах, то для очищення сільськогосподарських земель і лісів, значущою буде активна участь приватних операторів.
Інший елемент для посилення спроможності – навчання персоналу. Тут міністерка також обіцяє сприяти спрощенню регуляторних документів настільки, наскільки це можливо, і залучати якомога більшу кількість фахівців з усього світу для навчання людей, задіяних у розмінуванні.
Та найбільшого прогресу в поверненні земель можливо досягти через швидке і надійне нетехнічне обстеження територій (так зване НТО). Це базовий етап розмінування, який дозволяє максимально швидко повернути у вільний обіг до 80% потенційно забруднених земель.
До них належать всі території, де є найменший шанс, що там є вибухонебезпечні предмети. Після ретельного вивчення усіх обставин і фактів часто з’ясовується, що реальних ризиків немає. Тож немає потреби проводити тривале і коштовне технічне обстеження та розмінування. Це дозволяє зекономити і час, і ресурси.
"Час Чернігівський" писав про мінну небезпеку:
- Знаменитий чернігівський рятувальник Кракен після лікування та протезування повернувся додому і пройшовся пляжем
- «Найважчим було витягнути 500 кг авіабомбу з кімнати будинку на Масанах», - Михайло Ільєв про небезпечну і важливу роботу піротехніків Чернігівщини
- На Чернігівщині на міні підірвалась вантажівка: що відомо
