Волонтерський центр у Чернігові щодня забезпечує гарячим харчуванням щонайменше пару сотень військових, які стоять на блокпостах навколо міста. Установа ця - знана і відома. Зокрема, ми трохи розказували про неї, коли публікували інтерв’ю із відомою волонтеркою Яною Смоляр. Однак, у середу 1 червня ця діяльність опинилася під загрозою - заклад відрізали від газопостачання. Про це повідомила зі своєї сторінки у соцмережах чернігівська волонтерка та директорка обласного центру реабілітації учасників бойових дій Юлія Дмитренко.
“ЗРАДА!!!!! ТА САБОТАЖ!!!! Давно не писала постів де багато букв, але змусили!!!!
Сьогодні на нашій волонтерській кухні відрізали ГАЗ!!!! Під час війни на кухні де годують військових(((((
Хочу подякувати за це міськраді, міськгазу, освіті нашого міста!!!! Завдяки Вам завтра хлопці повинні голодними копати окопи та стояти на блокпостах!!!
Але не дочекаєтесь!!! Польова кухня вже приїхала на волонтерський центр!!! Готувати нашим поварам буде важче, але ми це будемо робити.
Війна для декого, я бачу, закінчилася!!! Слава Україні!”
Час Чернігівський поспілкувався з Юлією Дмитренко. Вона розповіла, що ідея організувати центр виникла раптово - ще 24 лютого, від необхідності годувати чернігівських захисників. Яких вже на перших порах було близько 1700. Для цього обрали відповідну будівлю - колишній непримітний дитсадок, який вже тривалий час не функціонував. Однак, тут була хороша плита, тож, можна було готувати. До речі, адреса центру і досі непублічна через посилену небезпеку. Волонтери отримали попереднє погодження від міського управління освіти, колишнього керівництва цього садочку та муніципалітету міста.
За словами Юлії Дмитренко, увесь цей час центр сплачував рахунки по компослугам по будівлі за лічильниками - через волонтерську картку.
Влада міста нам тоді сказала так: працюйте, під нашу відповідальність. І все було добре. Потім всі почали повертатися у місто. Звісно, скоротилася і кількість людей, яких ми годуємо - до 200-300 людей. Це - віддалені блокпости, це ті люди, які не можуть собі готувати і ми розвозимо їм ту їжу. Тож, потреба у цьому, і велика, є.
Вона говорить: після деблокування Чернігова - до міста почав повертатися чиновницький та освітянський сектор міста, який став виявляти активну цікавість до функціонування центру. В тому числі й до того, як той сплачує по рахунках. Тоді і сфотографували лічильники, які є опломбовані.
Тобто, все, як годиться. Сфотографували і газовий лічильник. Через тиждень до нас приїжджає газова служба, яка заявляє, що… мусить відрізати нас від газу. Коли вони приїхали - у нас тут поруч було багато військових. Їх це роздратувало. Я намагалася всіх заспокоїти: нам тут скандалу не треба. Це треба якось вирішувати. Я почала обривати телефони чернігівських посадовців. Мене запевнили, що все владнають. Потім раптово кажуть: ні, не вийде. Мовляв, оскільки будівля не функціонує, то освіта не може сплачувати за газ, немає договору на постачання. Мовляв, отут от колапс, пишіть на ОДА, на Чауса від імені військових підрозділів, для яких ви готуєте, щоб компенсувати суму і ви продовжували працювати, - розповідає Дмитренко.
У центрі всіх обдзвонили, військові зауважили - листи будуть. Однак, звернення - справа нешвидка, а готувати захисників треба вже зараз. Тож, волонтери витягли польову кухню, щоб хоч якось викрутитися. При цьому, говорить Юлія Дмитренко, просили газовиків не відрізати будівлю від газопостачання поки все залагодиться. Волонтери обіцяли за добу усе вирішити. Газовики запломбували трубу і поїхали. Та спокою не вийшло: один зі знайомих народних депутатів сказав, що керівництво “Чернігівгазу” налаштовано рішуче - різати все одно. Аргументи про те, що тут годують військових - не спрацювали. Мовляв, робіть що хочете, але спочатку заплатіть.
Через півгодини після нашої розмови знову вертається служба і відрізає шматок труби. Газовики різали її буквально ховаючи від сорому очі, - розповідає Юлія Дмитренко. - Вони бачили, що скільки тут військових, скількох ми годуємо, вдягаємо. Ми кожні два тижні відправляємо машини на Схід. Знаходимо все необхідне і відправляємо. Там же зараз наша 1-ша танкова стоїть. І отак зробити - не дати добу-дві на вирішення питання в нормальному режимі - це ненормально під час війни.
Потім в установі волонтерам повідомили - потрібно створити юридичну особу, брати в оренду приміщення і тоді вже від імені юрособи сплачувати за газ. Юлія Дмитренко каже: це все чудово, але в реальності означає волокиту із документами, конкурси. Це все час, якого немає ані у волонтерів, ані у захисників.
Навіщо це робити в центрі, де з перших днів війни допомагають військовим? - запитує Юлія Дмитренко
Трохи згодом під дописом волонтерки з’явився коментар речниці “Чернігівгазу” Ольги Конопацької-Плехової.
“Газопостачання було припинено за рішенням і погодженням міського відділу освіти. Нині по цьому об‘єкту навіть немає договору з постачальником газу - тобто і постачальника немає. Якщо буде відповідне рішення відділу освіти, вони укладуть договір з постачальником, оператор ГРМ одразу поновить газопостачання. Вам треба вирішувати це питання з власником об‘єкта. Оператор ГРМ - лише виконавець доручення на відключення”.
Читати також: Від енергетичних батончиків до генератора: як допомагають нашим воїнам бахмацькі волонтери
