Процес реалізації містобудівного кадастру триває. Взявши початок у 1992-93 роках, він отримав природне продовження в законодавчих актах 2010-их. У 2024 році наближається реалізація містобудівного кадастру на найвищому державному рівні.
Містобудівний кадастр на державному рівні (далі МБКД) є інтегрованою інформаційно-комунікаційною системою. Вона поєднує електронні ресурси та системи Мінінфраструктури та забезпечує підтримку інформації про геопросторові дані територій адміністративно-територіальних одиниць, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційні ресурси будівельних норм та правила для планування розвитку територій та будівництва. Ця система забезпечить формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.
Оскільки кожна система державного рівня спирається на досягнення й досвід реалізації систем нижчих рівнів, то ми вирішили більше дізнатися про передумови та розвиток системи містобудівного кадастру безпосередньо в учасника процесу.
Зараз відбувається підготовка інтеграції системи містобудівного кадастру Чернігівської області до МБКД, тому ми поставили кілька питань виконувачу обов’язків начальника Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації Сергію Курені, який також очолює відділ містобудівного кадастру та моніторингу.
— Отже, Сергію, триває інтеграція вашого обласного геопорталу до містобудівного кадастру на державному рівні. Якими були передумови цього процесу? Якого плану дій дотримувалися?
— По-перше, ми досить давно створили наш геопортал містобудівного кадастру Чернігівської області. Це відбулося ще у 2019 році — це був офіційний старт нашого ресурсу. Створювали ми його загалом протягом трьох років, якщо не помиляюсь, починаючи з 2015 року. З самого початку робили ми це спільно з фахівцями компанії SOFTPRO, які власне і розробили цей програмний продукт для нас. Пізніше вони допомагали нам впроваджувати його, адміністрували та підтримували ресурсно — за це їм велика вдячність.
Наш геопортал на момент запуску був одним з найефективніших і найбільш функціональних. Порівнюючи з подібними ресурсами, які існували на той момент, в нас була найбільша кількість підключених наборів даних. Вже на той момент ми мали технічний інструмент та підготовану нормативну базу для постійного оновлення даних геопорталу.
Я говорю саме про кабінет користувача, який дозволяв різним посадовим особам реєструватись в нашій системі та з певною періодичністю вносити дані в містобудівний кадастр.
Коли відбулося повномасштабне вторгнення російської армії, нам довелося поставити наш ресурс на паузу для публічного використання. В ньому міститься досить велика кількість чутливих даних: містобудівна документація місцевого рівня, дані, що стосуються критичної інфраструктури та багато іншого.
Зараз активізувався процес становлення містобудівного кадастру державного рівня і виникли актуальні питання налагодження взаємообміну інформацією та налагодження інтеграції з цим державним ресурсом. Для нас зараз це один з пріоритетних напрямів у сфері кадастру, оскільки в цілому такі взаємодії мають бути між собою узгодженими та взаємно інтегрованими.
— То коли безпосередньо ви розпочали підготовку до цього процесу інтеграції? І з чого вона складалася?
— Підготовку розпочали влітку 2023 року.
Аудит даних та підготовка нормативно-правових актів
— В першу чергу почали з аудиту наявних даних на рівні області. Перевіряємо рівень запиту на окремі види даних та проводимо безпосередній аудит містобудівної документації, яка в нас є на цей час. Перевіряємо, що знову було розроблено, в яких форматах і чи відповідає це структурі даних.
Зараз детально вивчаємо проєкт постанови про експериментальний порядок реалізації державного містобудівного кадастру. Одним з важливих заходів, які ми зараз проводимо, є підготовка проєктів нормативно-правових актів регіонального рівня, які регламентують законодавчо потім цей процес.
Тобто зараз ми створюємо проєкти цих документів, які будуть врегульовувати на місцевому рівні процес внесення даних до містобудівного кадастру обласного рівня. Даних які шляхом взаємообміну інформацією між системами передаватимуться до МБКД. Тож ми вже прагнемо розробляти ці документи таким чином, щоб вони узгоджувалися з постановами державного рівня.
Аудит і узгодження інформаційних систем
— Додатково розглядаємо зараз питання створення умовної екосистеми інформаційних систем на рівні області. В нас є геопортал містобудівного кадастру та ряд інших інформаційних систем, які реалізовані в різних напрямках і сферах діяльності обласної адміністрації. Серед них аналітична панель (дашборд) яку розробили USAID, аналітична система обліку руйнувань та пошкоджень, яка у нас теж на місцевому рівні була створена та інші інформаційно-комунікаційні системи створені на рівні територіальних громад чи профільних підрозділів. Ми прагнемо це все об'єднати в єдину екосистему з чіткими правилами взаємного обміну інформацією.
Якість містобудівної документації
— Додатково налагоджуємо процес контролю за якістю і відповідністю чинному законодавству містобудівної документації.
Зараз містобудівна документація однозначно має розроблятись в форматі геопросторових баз даних. Ця вимога висувалася і раніше, але саме з минулого року, коли вже стартанув процес реалізації державного містобудівного кадастру, вона стала дуже актуальною. Тому ми зараз звертаємо на це особливу увагу розробників системи.
Важливо, щоб детальні та генеральні плани створювалися і передавались замовникам і у форматі геопросторових баз даних, які відповідають вимогам наказу Мінрегіону N 56.
Тож ми проводимо ряд навчальних заходів з представниками розробників такої документації. На жаль, далеко не всі проєктні організації, які раніше розробляли цю документацію, змогли перелаштувати свою роботу до актуальних вимог.
Багато з них звикли працювати в AutoCAD. В них наразі немає ні ресурсних можливостей, ні, часто, бажання переходити на інші програмні продукти для роботи з такими даними.
Для тих, хто залишився на цьому ринку, і планує працювати з ними, ми проводимо окремі заходи навчання, долучаємо до таких подій спеціалістів з інших країн і напрямів.
Обмін досвідом з іноземними колегами
— Нещодавно ми направляли делегацію наших розробників в Латвію. Там вони переймали досвід створення містобудівних кадастрів, і розроблення містобудівної документації.
Цьогоріч плануємо направити подібну делегацію архітекторів і розробників до Франції, щоб ознайомитися з їх досвідом кадастрових систем та розробки містобудівної документації.
Тож в цьому напрямку ми теж ведемо активну роботу і це є теж частиною нашого плану заходів з інтеграції до МБКД.
Важливо підготувати якісну і повну базу розробників, проєктних організацій, які можуть якісно розробляти цю містобудівну документацію, оскільки вона потім наповнюватиме державний містобудівний кадастр.
Тому для нас важливо підготувати тих, хто може робити якісно і такі проєкти, які пройдуть потім валідацію в державному містобудівному кадастрі.
Розроблення програми комплексного відновлення області
— Серед заходів інтеграції з державним містобудівним кадастром ми передбачаємо розроблення програми комплексного відновлення області в форматі геопросторових даних.
Акцентую на цьому окремо увагу, тому що хоча постанова і не передбачає таку необхідність розроблення програм комплексного відновлення, проте в державному містобудівному кадастрі безпосередньо мають бути такі дані і вони мають бути у форматі з геопросторовою прив'язкою.
Тому зараз ми активно співпрацюємо з нашими колегами з французької компанії Egis, які власне і допомагають нам розробляти цей документ. Важливо, щоб це робилось в певній структурі, яка була б максимально наближена до наказу N 56 і в тому обсязі, який повною мірою буде відображати всі цілі і заходи, визначені в програмі комплексного відновлення області.
Ми плануємо транслювати цю практику для територіальних громад. Важливо щоб вони розуміли, що в державний містобудівний кадастр комплексні програми відновлення будуть так чи інакше вносити в тому, чи іншому форматі. Тому це є теж одним з важливих етапів інтеграції з державним містобудівним кадастром.
Проблеми
— Проблеми звісно є. Основна з них — кадрова.
В нашій області, мабуть, як і в інших, фактично відсутні архітектори територіальних громад. У кращому випадку в нас на цих посадах працюють інженери-будівельники.
В 57 громадах області, інженерів на посадах архітекторів працює, мабуть, 10-15. Тобто менше третини архітекторів мають інженерну освіту. Переважна більшість — це вчителі історії, вчителі праці та юристи. Є навіть один зоотехнік, який працює архітектором.
Звісно люди, які працюють давно і які в принципі можуть не мати профільної освіти, але набули певний досвід, спроможні уже більш-менш ефективно реалізовуватися у свої діяльності. Але в таких випадках постає інша проблема — плинність кадрів в органах місцевого самоврядування.
На жаль, вона колосальна. Причин в неї багато — це і нестабільна ситуація, і відсутність кар'єрного потенціалу для спеціаліста, і низькі заробітні плати на рівні територіальних громад, велика відповідальність… Про це можна говорити багато.
І звісно загалом значна плинність кадрів. Ми можемо отримати умовного архітектора громади якого навчимо, відправимо на курси, розкажемо, покажемо, але минає рік — людина звільнилась. Не влаштували її заробітна плата та умови і вона пішла.
Приходить нова людина, яка нічого не знає, яку треба знов з нуля вчити, а це час. Час і ефективність прийняття управлінських рішень від цього залишаються на нулі.
В цілому це призводить до того, що багато державних процесів які стосуються розроблення містобудівної документації через ці кадрової проблеми й нюанси або стають на паузу, або реалізуються недостатньо ефективно і правильно.
Важливість підготовки громад
— Здавалося б, де місцеве самоврядування і документація, а де державна містобудівний кадастр?
Але замовником основного елементу державного містобудівного кадастру — містобудівної документації, являються саме органи місцевого самоврядування. Тому це питання постає в іншому світлі. Воно стає дуже актуальним і навіть критичним.
Ми розуміємо, що освічені грамотні замовники в органах місцевого самоврядування — безпосередня запорука якісної та надійної містобудівної документації на всіх рівнях. Оскільки вона ляже в основу державного містобудівного кадастру який власне і формуватиме державну політику в цій сфері.
Тому ми підтримуємо активність у цьому процесі та проводимо додаткові навчальні заходи.
Буквально сьогодні проводили зустріч з USAID Агро, які реалізовують в області декілька пілотних проєктів з розроблення комплексних планів території та програм відновлення громад. Вони планують провести ряд навчальних навчально-практичних семінарів для територіальних громад стосовно розроблення містобудівної документації. Ми зі свого боку теж будемо до цього максимально долучатись, оскільки вбачаємо досить великий потенціал у цьому процесі.
— Ще хотіли запитати стосовно даних містобудівної документації обласного рівня. Які інтегруються в МБКД у першу чергу?
— Ми плануємо інтегрувати дані, які в нас вже були створені на момент роботи нашого порталу. Ми свого часу сформували перелік інформації, яка відповідає постанові 559 “Про містобудівний кадастр”, які були акумульовані в нашій системі.
Це власне стосується об'єктів культурної спадщини, об'єктів житлового комунального господарства та іншого. До початку повномасштабного вторгнення у нас було понад 150 шарів, які постійно оновлювались, тому ми плануємо їх інтегрувати в першу чергу.
Зараз, як я вже згадував, ми проводимо аудит цих даних. Перевіряємо які ще актуальні, які оновлюються, які додалися останнім часом. Ми розраховуємо на подальшу комунікацію з розробниками державного містобудівного кадастру, щоб уже в робочому порядку проговорити всі формати обміну і створити алгоритм для цієї взаємодії.
В будь-якому випадку такий взаємообмін – це технічний процес, який потребує попереднього узгодження та обговорення, формування плану, як це буде відбуватись. Зі свого боку ми готові надати результати цього аудиту даних, готові надати переліки наших інформаційних шарів, які в нас готові до такої інтеграції.
Маємо ще схему обласного планування Чернігівській області, але вона затверджена ще 2011 року і на цей час є застарілою морально та фізично. Вона була реалізована в паперовому вигляді, тому її треба або оцифрувати або замовляти коригування цієї схеми. Це все бюджетні кошти — вони досить немалі, тому говорити про оновлення або оцифрування такого документа можна лише з позиції держави. Якщо буде прийняте централізоване рішення здійснювати оцифрування таких продуктів, то ми безперечно долучимося до процесу, але коштом місцевих бюджетів ми цього не витягнемо.
— Як повномасштабне вторгнення вплинуло на процеси інтеграції?
— Звісно питання створення МБКД порушувалося ще до вторгнення, адже вона передбачена законодавством. Всі системи містобудівного кадастру від місцевого до державного рівня мають утворити певну вертикаль із забезпеченням взаємодії та взаємної інтеграції.
Зазначу, що ми були серед перших областей, які запустили цей кадастр на належному рівні, тому продумували різні варіанти для майбутньої ефективної інтеграції з державним містобудівним кадастром.
До відкритого вторгнення, нас стримувала лише відсутність програмного інтерфейсу державного містобудівного кадастру. Було лише технічне завдання, тому всі наші плани були суто теоретичними. Вони ґрунтувалися на теоріях і гіпотезах про те як він буде реалізований і як працюватиме.
Але минулого року, коли розробники запустили в роботу тестовий функціонал до цієї системи, ми вже отримали змогу практично розглядати це питання налагодження взаємодії.
Відкрита війна принесла безпосередню обмеженість у можливості роботи з чутливими даними — те з чим ми дуже часто стикаємося.
Ми б і хотіли зараз, як і раніше, запустити наш містобудівний кадастр на повну силу у відкритому доступі з усіма наборами даних. Це колосальний ресурс, яким користувалися дуже багато людей у своїй роботі й діяльності. Але зараз дуже багато даних є чутливою інформацією, яку не можна оприлюднювати в публічному доступі чи навіть достатньо широко використовувати в незахищених системах, де відсутні КСЗІ (комплексні системи захисту інформації прим.ред.). І цей факт неможливо ігнорувати.
— Чи вплине інтеграція на користувацький досвід обласного геопорталу?
— Завдяки інтеграції ми отримуємо певну частину інформації з державного містобудівного кадастру в рамках взаємообміну – це перший момент. Другий момент – це те, що запуск державного містобудівного кадастру дасть змогу використовувати з цієї системи містобудівну документацію в структурованому форматі.
У складі державного містобудівного кадастру буде присутній валідатор містобудівної документації, який буде перевіряти її структуру на відповідність затвердженим вимогам. Тобто ми отримаємо розуміння, що в системі містобудівна документація завантажена якраз та, яка відповідає всім вимогам чинного законодавства в частині вимог до структур та форматів.
Для пересічного користувача це дасть досить широкий ряд можливостей, які отримують і прості громадяни, і посадові особи. Та вірогідно це буде реалізовано в рамках інтерфейсу самого державного містобудівного кадастру.
Це на перспективу для громадських районних архітекторів, які зможуть формувати містобудівні умови та обмеження, будівельні паспорти в автоматичному чи напівавтоматичному режимі. Отримувати витяги з містобудівної документації так само в автоматичному режимі.
Впровадження державного містобудівного кадастру в багатьох моментах спростить роботу посадових осіб, місцевого самоврядування і державних органів влади. Оскільки будуть автоматизовані певні процеси у їхній управлінські діяльності.
Саме цифрування таких процесів суттєво знизить корупційні ризики, які виникають в ході діяльності кожного посадовця, чи громади.
— Чи збираєте ви інформацію щодо руйнувань? Ведете такий облік?
— Ми проводимо моніторинг цього напряму, але є нюанси.
У 2022 році, ми проводили цей моніторинг власними силами — збирали інформацію з органів місцевого самоврядування та формували в локальну базу даних, якою потім оперували при формуванні статистики.
Пізніше були запущені подібні вже державні інформаційні системи — спочатку від Офісу Президента потім запустився РПЗМ. Тож тепер ми беремо інформацію звідти та окремо вже не облікуємо цих даних.
Питаннями пов’язаними з руйнуваннями ми продовжуємо займатися. Координуємо багато напрямів пов'язаних з обліком пошкодженого і знищеного майна, по відновленню приватного житлового фонду, але безпосередньо цю інформацію у своїй системі ми не збираємо.
Але ми розглядаємо можливість інтеграції нашого обласного містобудівного кадастру з реєстром пошкодженого та знищеного майна.
Поки нас стримує обмеженість у фінансуванні на обласному рівні. Якщо в попередні роки була затверджена програма фінансування, коштом якої ми могли розвивати ресурс, то у 2023-24 роках така програма відсутня взагалі. Тому ми можемо поки займатися тільки планувальними задачами, розробляти концепції та бачення на перспективу розвитку нашої системи та планувати інтеграції з МБКД та іншими кадастровими та інформаційними системами.
Автор: Лопата Вікторія. Відділ інформаційної підтримки SOFTPRO.
Партнерський матеріал
