Наприкінці жовтня 2022 р. ГО «Разом до громадянського суспільства» в рамках реалізації проекту: «Моніторинг адаптації суб’єктів ЗЕД і громадян України до особливостей перетину кордону в умовах воєнного стану (Чернігівська область)» було проведено 6 глибинних інтерв’ю з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, брокерами, представниками Чернігівської ОВА і торгово-промислової палати. Основною темою опитування були особливості здійснення експортно-імпортних операцій в регіоні.
Загалом у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами січня – липня 2022 р. підприємства Чернігівщини здійснювали операції з партнерами зі 102 країн світу. Внаслідок військової агресії з боку російської федерації кількість і обсяг експортно-імпортних операцій, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшилися більші ніж на 40 %. У загальній структурі експорту регіону традиційну першість займали сільськогосподарська і харчова продукція, а також деревина і вироби з неї. Імпортні поставки до області переважно складала продукція для хімічної промисловості, текстильні вироби, полімерні матеріали і пластмаси.
Що стосується ситуації у жовтні, то наразі точних даних немає, але за інформацією від Чернігівської регіональної торгово-промислової палати кількість експортно-імпортних операцій якщо і не збільшилася, то принаймні залишилася на рівні з показниками вересня.
Головною подією жовтня у митній сфері стало запровадження так званого митного безвізу з Європейським Союзом. Запровадження системи NCTS дозволило переміщення товарів між країнами-партнерами за єдиною митною декларацією, спеціальні транзитні спрощення тощо. Так, 13 жовтня 2022 р. Чернігівською митницею було оформлено першу транзитну декларацію Т1, а 19 жовтня вантаж був успішно доставлений до Королівства Нідерланди. Загалом, станом на кінець жовтня відомо про здійснення підприємцями регіону щонайменше 2 експортних і 12 імпортних операцій з використанням системи NCTS. Проте, треба зазначити, що у порівнянні із загальною кількістю оформлених декларацій це надзвичайно мало.
Низьку активність у використанні системи учасники дослідження пояснили загальною складністю нового сервісу, недостатньою кількістю інформації, а дехто взагалі про неї не чув. Також було наголошено, що для успішного просування митного безвізу потрібна більша кількість зустрічей і додаткових роз’яснень. Особливо брокерам не вистачає живої комунікації з митницею. Регулярно звертатися до представників служби з суто індивідуальних питань незручно і часто неможливо.
За таких обставин, вважаємо за потрібне розмістити посилання на розділ сайту Державної митної служби України, де опубліковано всі новини і матеріали пов’язані з роботою системи NCTS.
Також пропонуємо Вашій увазі відео запис он-лайн семінару, в ході якого було обговорено нові можливості для бізнесу і митно-брокерської спільноти, а також практичні аспекти застосування системи NCTS.
Основним напрямом експорту серед опитаних підприємств залишаються країни Європейського Союзу. Особливо у жовтні збільшилася частка відправки товарів до Балтійських країн (Литви, Латвії та Естонії). На думку учасників дослідження, збільшення попиту на українську продукцію відбулося внаслідок накладання санкцій з боку ЄС на ввезення продукції з російської федерації і Білорусі. Таким чином, українські товаровиробники отримали можливість заповнити європейські ринки по позиціях, у яких раніше доводилося конкурувати з північним і східним сусідами.
Ще одним неочікуваним і не звичним для підприємців Чернігівської області напрямом став Азербайджан.
Серед проблем, з якими зіткнулися експортери у жовтні, слід звернути увагу на неможливість, в окремих випадках, отримати довідку від фіто-санітарної служби. Питання полягає в тому, що на сьогоднішній день, для експорту сільськогосподарської продукції українські виробники не потребують проходження фіто-контролю. Натомість, сертифікати про відсутність рослинних захворювань вимагають країни-імпортери. Для того, щоб отримати відповідний дозвіл суб’єкти ЗЕД мали відбирати зразки у період вегетації рослин, чого, з об’єктивних причин, не зробили. Якщо взяти до уваги пізній старт посівної кампанії, ускладненої наслідками окупації області, браком добрив і палива, то навряд аграрії в той час розраховували на експорт. Тепер же, зібравши непоганий врожай, обмежені виключно внутрішнім ринком. З огляду на те, що основу експорту Чернігівської області складає сільськогосподарська продукція, зазначена проблема, на думку учасників дослідження, потребує термінового роз’яснення і вирішення на міждержавному рівні.
Не менш важливою проблемою була відсутність графіків відключень електроенергії. Чимало суб’єктів ЗЕД працюють зі складним обладнанням, яке потребує тривалого налаштування або розігріву, а раптова зупинка, зазвичай, призводить до псування всієї партії продукції. Крім того, підприємці несуть збитки через те, що працівники під час відсутності електрики фактично знаходяться на робочому місці але жодних робіт не виконують.*
Також, учасники дослідження висловили свої побоювання, які потенційно можуть вплинути на їхню діяльність. У першу чергу, це тимчасова зупинка фінансування державою кредитної програми 5-7-9%, а також можливість зняття мораторію на експорт лісу-кргуляку. Таке рішення призведе до різкого зростання вартості деревини на внутрішньому ринку, через що деревообробна галузь може стати нерентабельною.
У сфері імпорту невирішеним є питання відносин з Білоруссю. Так, наші підприємці, ще до початку повномасштабного вторгнення, замовили товар і зробили передоплату, але отримати його не можуть, оскільки жоден пункт пропуску в Чернігівській області не працює. Митна служба конкретних роз’яснень з цього приводу не надала, а доставка через територію третіх країн є занадто дорогою. Ускладнюється ситуація ще й тим, що білоруська сторона відмовляється повернути передоплату. При цьому юридичних обмежень на ввезення товарів з Білорусі на сьогоднішній день не запроваджено.
Також, вкотре актуальною залишається проблема митної вартості.
Що стосується роботи Чернігівської митниці, то відключення електроенергії і збільшення тривалості повітряних тривог більше ніж на третину не мали негативного впливу на її роботу. Всі електронні сервіси працювали стабільно.
У той же час суттєвих зрушень у розбудові митного терміналу в Чернігові поки що немає. Так, на митному пості, який розташований у місті, здійснюють окремі операції, але він через ряд причин не розрахований для прийому великогабаритного транспорту, тому проблема залишається.
Разом з тим, респонденти зазначили, що останнім часом дещо зросла швидкість оформлення експорту внаслідок збільшення кількості інспекторів.
*На момент публікації результатів графіки відключень електроенергії в області вже були поширені.
* * *
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО "Разом до громадянського суспільства" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
