Торік дівчинка отримала множинні травми просто неба біля драмтеатру і вижила буквально дивом. Її рятували перехожі, в тому числі й управляюча.
У Чернігові в лікарні дівчинку прооперували та дістали уламок. Потім її одразу доправили в «Охматдит».
У дитини були травми ноги, передпліччя, рвані рани та важке поранення правої руки: уражені кістки (7 см кістки відсутні), мʼязи, шкіра, пише «Вечірній Київ».
12-річна Ксюша на місці влучання ракети
Валерій Бовкун, завідувач відділення реконструктивної-пластичної мікрохірургії Охматдиту, розповів, що спершу його команда зупинила кровотечу та стабілізувала стан Ксенії. Ортопеди наклали апарат зовнішньої фіксації.
«Дитина майже 5 днів перебувала в реанімації, а потім переведена у відділення реконструктивно-пластичної мікрохірургії. Ми почали загоювати рану до отримання такої поверхні, на якій було б можна проводити шкірну пластику. Через місяць ми пришили руку дівчинки до животика. Це необхідно, аби закрити дефект шкіри на ручці. А ще через місяць відсікли той шкірний клаптик та стали чекати загоєння».
Валерій Бовкун, завідувач відділення реконструктивної-пластичної мікрохірургії Охматдиту та Ксюша
Потім Ксенію відпустили на деякий час додому. А у січні дитину госпіталізували знов для продовження лікування.
Наступним етапом була кісткова пластика. Спеціалісти взяли з гомілки малогомілкову кісточку та на судинці пересадили її на місце ліктьової кістки — туди, де був дефект.
Дівчинка хворіє на діабет, тому її всі рани гірше загоюються, а кістки погано зростаються та виникає більший ризик нагноєння уражених ділянок. Тож активну участь у лікування дитини беруть ендокринологи, які контролюють стан дівчинки та допомагають їй швидше одужати.
Зараз дівчинка почувається краще. У неї попереду ще не одна операція та довгий шлях реабілітації.
Раніше Ксюша полюбляла робити справжній манікюр собі та іншим, а також захоплювалася малюванням. Нині дівчинка мріє повернутися до звичайного життя, жити в мирній Україні та в майбутньому стати дизайнеркою.
Ксюша з мамою
Джерело: «Вечірній Київ»
"Час Чернігівський" писав про таке:
