Будинок волонтерки Олени Іванової та її чоловіка ветерана війни з ампутацією руки Руслана Іванова зазнав руйнації. Обвалилася покрівля і частково стіни. З’ясувалося, що уламок свого часу пробив шифер, волога непомітно руйнувала конструкцію. Добре, що нікому не впало на голову. Родина сподівалася власними силами впоратися, але ні фінансово, ні фізично не може це робити. Тому звернулася за допомогою.
РУСЛАН ТА ОЛЕНА ІВАНОВИ, ветеран і дружина:
Вода текла, а потім перестала. Йшла в стіни. Якщо так пішло б у зиму порозривало б стіни. Добре, що ніколи не було. Після посту у соцмережах люди допомагали, багато надходжень. Хто словами, хто приходив своїми руками. Дякую! Не думав, що стільки підтримають. Вже вкотре показують, що наші люди найкращі і в такі скрутні часи. Руслан казав, щоб не викладала, самі впораємося, а я дивлюся, що кожну годину нараховують суму. Не впораємося. Дякую людям. Дощ у хату не йде
Руслан сподівався все полагодити ще до поранення, але просто не встиг.
РУСЛАН ТА ОЛЕНА ІВАНОВИ , ветеран і дружина:
Влітку візьму, думаю, відпустку. Потім на схід, поранення, ампутація, реабілітація. Я раніше сам би зробив, а зараз… Беруть нерви, бо хлопці допомагають, а він рветься у бій...Покомандувати можу.
Будинок відновлюють завдяки допомозі людей, хочуть встигнути до зими впоратися з невідкладними роботами. Попереду ще багато планів – встановити покрівельний матеріал, внутрішні роботи, вивезти купу будівельного смітття.
РУСЛАН ТА ОЛЕНА ІВАНОВИ , ветеран і дружина:
Роботи вистачає. Все відсиріло, коли впала покрівля. Навіть проводку просили не включати, бо мокре. А котел запустили вчора.
Родина буде вдячна за підтримку. На будматеріали і роботи ще потрібні чималі кошти.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке:
