Руслан Іванов – український захисник. Три роки тому отримав важке поранення, втратив руку. Відновлюється і досі. Каже, День захисника і захисниць для нього буде повноцінним святом – лише після Перемоги.
РУСЛАН ІВАНОВ, ветеран війни:
Свято буде, коли буде наша перемога. Кожен день згадуємо побратимів, з якими воювали, які загинули, які не з нами. Вони дають сили після поранення, щоб за них теж жити.
Поряд з Русланом завжди дружина. Допомагає, підтримує, мотивує, знімає відеоролики, а коли треба і критикує.
РУСЛАН ТА ОЛЕНА ІВАНОВИ, ВЕТЕРАН ВІЙНИ ТА ЙОГО ДРУЖИНА:
Дякуючи Олені, вона - це мої дві ліві руки. Буває накриває і кажу, що не піду в спортзал чи театр. Вона знайде іншу роботу. Тоді краще у спортзал...З перших днів поранення самі шукали практики, читали. Ніхто не допомагав, впоралися самі, як спілкуватися читала, книжки дивилася, ролики. Зеркалотерапію запропонував син, який почав навчання. Всьому началися самі.
НАЧИТКА Руслан попри поранення, активно допомагає по господарству і на дачі. Відео діляться в соцмережах, мотивують інших людей з такими ж пораненнями.
РУСЛАН ТА ОЛЕНА ІВАНОВИ, ВЕТЕРАН ВІЙНИ ТА ЙОГО ДРУЖИНА:
Дивлюся, як вона сама. Тяжко. Думаю, що я каліка? Не все під силу, але стараюся. Він прив’язує мотоблок, оре город, косить, придумує. Якщо захотіти вийде. Ми показуємо, що життя триває на це розраховуємо і кажемо, що так можна. Багато почали писати нам, особливо хлопці, кі бачили пекло.
Родина живе за Русланову пенсію з інвалідності. Державні програми мали б допомагати, але бюрократія на місцях залишається головним бар’єром в їх реалізації. Велику допомогу продовжують надавати волонтери.
РУСЛАН ТА ОЛЕНА ІВАНОВИ, ВЕТЕРАН ВІЙНИ ТА ЙОГО ДРУЖИНА:
Саме волонтери нам допомагають з самого початку: як знайти взуття без шнурків і до сьогодні роблять масаж. Навантаження на одну сторону йде, перекос, болить спина. Протез важкий, теж навантаження на спину. Велике дякую Ані Ременець. Одну пошила куртку, другу - вже вдосконалили. Велика подяка ще допомогла театру ветеранів з костюмами на майбутню прем’єру вистави.
Спорт та театр – не просто захоплення для Руслана. Це ще й добра реабілітація та можливість повірити у свої сили. І завжди поряд любляча дружина.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке:
