Чернігівка Інна Черевко відкрила новий проект, центр дитячого розвитку, за кілька місяців до повномасштабного ворожого вторгнення. Однак війна внесла свої корективи. Відновлення власної справи було нелегким. Однак чернігівка впоралася.
Зараз на перший план вийшла безпека дітей. Попри важкі часи і великі ризики освітній бізнес тримається. Змінила війна і саму Інну. Жінка кожну хвилину свого життя витрачає з користю для себе і оточуючих.
Інна Черевко педагог, підприємниця.
"Насправді війна – це дуже страшно. Не переживши це на власном досвіді, можна багато розказувати. Для бізнесу війна - це зміна поглядів, пріоритетів, точки зору. Працююю в освітньому бізнесі. На першому плані – безпека. Як і для всіх. Звикли до тривог, але працюємо з дітьми - це зміна пріоритетів в сторону безпеки.
Ідея створення освітнього бізнесу з маленькими дітьми була спонтанною. Перший проект – мовний. Було цікаво працювати з малечею. Дійсно ми відкрилися перед війною. І війна застала зненацька. Треба було переформатовуватися. Відкрилися повторно після ремонту. Спочатку набрали в групу денного перебування. Це був перший крок відновлення бізнесу з маленькими дітками.
Тут ми зробили ремонт після активних бойових дій. Пощастило, що приміщення на цокольному поверсі. Велика товщина стіни, бетоном залита територія до примішення. Коли я тут і тривога, я почуваюся безпечно. Дотримуємося правил двох стін. Виходимо в коридор стелимо карімати, є пуфіки, бо в пріоритеті безпека.
Підприємництво – це робота на власний ризик. Це складно і цікаво. Зараз важкі часи. Це пов’язано з ризиками безпековими. Багато дорослих і дітей виїхали. Для підприємців війна відкрила певні горизонти. Є гранти від держави і міжнародних організацій. Для того, хто хоче працювати, можна отримати допомогу від партнерів.
Освіта під час війни - це виклик, вона тримається на самоввідачі, любові до справи дітей. Тому мені здається,що якість освіти стала, боюсь сказати гіршою, бо всім треба адаптуватися. Більше самоосвіти, і це лягає на дітей.
Я пригадує свою бабусю, яка казала: щоб ви не жили під час війни. Раніше я була мрійлива, а зараз продумана, цілеспрямована. Кожну хвилину ми маємо витрачати з користю не тільки для себе, а й для оточуючих. Стала сильнішою, посміхаюся, але кожного дня живемо в умовах стресу. Щиро вірю в перемогу і якомога швидше".
