У спільноті «СтопРагу Перезавантаженя» опублікували допис про те, що у центрі Ніжина встановили МАФ.
«Як Ви думаєте, чи вписується цей МАФ, чи що це? Адже це знаходиться в історичній частині міста, біля стародавнього храму, в самісінькому центрі.
Тут прослідковується, що Ніжин місто не рідне для тих, хто приймав це рішення…», - йдеться у дописі.
Пост почав поширюватися і набирати негативної реакції.
Адміністратор «СтопРагу» Євген Ткаченко в коментарях пояснює:
- Це буде кавʼярня…Розумію для військових, але чому не перенести подалі від національної памʼятки архітектури
Світлана Мохір:
- Дивно якось...
Поставити в історичному центрі міста...біля, мабуть, найкращого собору .. де проходять екскурсії. .. фотографуються всі гості міста. Думаю, дурна задумка.
Якщо це буде якийсь маф підприємця, то знову дивно.. Хто дозволив? Навіщо? Яка архітектурна задумка? Що буде продаватись?
Зазвичай в нашому місті відкрити маф, треба обійти кучу сесій, зібрати кучу дозволів, архітектурні проекти...зйомки з космоса...та багато інших дивних і незрозумілих дозволів та рішень.
А тут....опа!!!! Якесь чудо на Гоголівській поставили.
Рустам Насібов, батько відомої зооволонтерки Діани Насібової:
- Кафе закриває ту стару перекошену дерев'яну будівлю, з вулиці Гоголя краще хай буде видно кафе, чим ту будівлю
Ніжинська блогерка Лариса Жукова-Одосовська:
- Пропоную перенести до кінотеатру…
Користувач Ігор Рощин пояснює: трохи запізнились з розʼясненням, що це буде, тож виправляються - це соціальна ветеранська кав’ярня.
«Кава — це більше, ніж просто напій. Для багатьох з нас саме з неї починається ранок, робочий день чи дружня зустріч.
А кав’ярні — це вже не просто місце, де варять еспресо, це історії людей, які їх створюють.
Так само і цей простір орієнтований на тих людей, які тепер через філіжанку кави, будуть ділитися емоціями з іншими — через аромат кави, теплі слова й просту, щиру присутність.
Це стосується ветеранів війни, побратимів загиблих героїв, які матимуть змогу отримати горнятко кави безкоштовно та поспілкуватися з однодумцями».
"Час Чернігівський" писав про таке:
