Масивний живопис отримав стільки скарг - що його вирішили прибрати і продати.
Яна Краснова, начальниця відділення поштового зв’язку Мена АТ "Укрпошта" розповіла чому:
"Були скарги від людей. І нам тут кричали, щоб ми її прибрали, і на Київ дзвонили. Там, начебто, бурятів роздивилися на ній. І картину продали. Деталей не знаю, адже продавали не ми, а центральний офіс.
Був аукціон. Купили, наче, приватні реставратори-історикознавці з України. Що робитимуть далі - не знаю.
Думаю, що виручені кошти підуть нам. Адже там тепер треба робити ремонт, щось туди назад вставити. Наче щось хочуть намалювати".
Картину створив Анатолій Шкурко у 1968 році. Він - член Національної спілки художників України з 1960 року, заслужений художник України з 1996 року, народний художник України з 2009 року.
На Прозорро за живопис вдалося вторгувати 26251 грн. Місцеві жителі у коментарях кажуть: продешевили.
Волонтер Олександр Ясенчук:
- Анатолій Шкурко знаний художник, ось наприклад його картина продається за 28 000 грн. https://euro-art.com.ua/shop/kinecz-lita/
Журналістка Наталія Скороход:
- Олександр Ясенчук, цю продали за 26000
Олександр Ясенчук:
- Наталія Скороход, хтось вклався у перспективу. В майбутньому вона буде дорожча.
Підприємець Віктор Захарченко:
- Олександр Ясенчук, шкода. шкода що все тишком нишком, а може би якийсь меценат купив та залишив ту картиину в Мені, бодай в музеї. 26 тисяч не така вже фантастична сума. Шкода, що ми "срана перефирія", і все вирішують без нас та за нас....
І додає:
- Ось вам непопулярна думка. А що, коли все було ТРОХИ не так. Ось хтось такі картини збирає. В комерційних чи будь яких цілях. І каже - хочу собі таку. А йому: ну блін, як ти собі це уявляєш? Зняти просто так та продати. А давайте скажемо, що "люди бідкаються". Ось вам і готовий сценарій. Люди бідкаються - картину знімають та продають з аукціону (бо автор реально топовий, продаваний). Це як з лісом у природній зоні, який так сильно заважає будівництву траси, і який раптом займається пожежею. У мене нема фактів, щоб стверджувати, що саме так і було. Але, дивлячись на те як розвивається. Ой як "розивається" Укрпошта, думка така виникла.
Лілія Москальська:
- Все менше залишається речей, які роблять Мену неповторною. Щоразу, як стояла в черзі розглядала цю картину. Згадки, асоціації у кожного свої. А тепер буде чергова безлика стіна.
Володимир Асауленко:
- Ця картина мені завжди асоціювалася з поштою , яку я пам'ятаю з дитинства. Як би вона належала мені, я б ні за які кошти її не продав би. На жаль, на сьогоднішній день, у нас не залишилось тих речей, культурних цінностей, які супроводжували наше життя. Дуже сумно ..... P.S. Без цієї картини, пробачте мене, поштове відділення якось уже не ПОЧТОВЕ .
Наталія Мисенко:
- Люди будьте послідовними: книги російською мовою в макулатуру - ура! ура!, зняли картину з написом почта ссср і зображенням російської місцевості у будівлі Укрпошти - біда. Це як то кажуть: чи хрестик зніміть чи труси одягніть. Я теж виросла з цією картиною, але розумію, що вона була недоречна в приміщенні української пошти.
Джерело: «Менщина»
