Нині одна з найбільш дискутованих тем в Україні - заміна герба на щиті металевої скульптури Батьківщини-Матері у столиці. Автором проєкту статуї є відомий скульптор Василь Бородай (йому асистували інші митці: Фридріх Согоян і Василь Вінайкін, а також архітектори Віктор Єлізаров, Георгій Кислий, Микола Фещенко).
Хто саме надихнув на створення образу найвищої в світі жіночої скульптури (102 метри) - досі лишається предметом для здогадів. Вікіпедія певна - статую ліпили з образу знаменитої у часи СРСР скульпторки Галини Кальченко, яка була родом з Борзни.
Вона – пам’ятник видатній українській скульпторці Галині Кальченко (її батько Никифор Кальченко був відомим радянським функціонером - у радянській армії дослужився до звання генерал-лейтенанта, у цивільному житті у 1962-1965 працював на посаді міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР), яка померла у 49 років від раку, що боляче вразило її колег. Василь Бородай неохоче зізнавався, що обличчю Батьківщини-Матері надав риси талановитої колеги. Щоправда, ніс скульптури довелося все ж таки подовжити, інакше знизу виглядав би приплюсненим.
Щоправда, сам Василь Бородай згодом більше відмовчувався хто саме був прототипом статуї, віджартовувався, мовляв, отримає за це на горіхи від дружини Лідії. Тож, така мовчанка породила ще одну версію - буцімто скульптор ваяв Батьківщину-Матір з обличчя дружини.
Тож автори та дослідники зауважують: насправді образ статуї, вкритої коштовною нержавіючою сталлю, виготовленою у Запоріжжі, більше такий, що вона нагадує усіх українських жінок і одночасно нікого з них напевне.
Як відомо, торік під час голосування у додатку "Дія" 85% з 800 тисяч людей висловились за те, щоб прибрати радянський герб зі щита "Батьківщини-Матері" та замінити його тризубом. Автором герба-тризуба для Батьківщини-Матері став київський скульптор Олексій Пергаменщик, нащадок вчення Василя Бородая.
Галина Кальченко за життя була автором двох сотень робіт. Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. Її роботи можна зустріти у Києві, Ялті, Черкасах, Камʼянці-Подільському, Саскатуні (Канада), Еней-Льєтарі (Франція) тощо.
"Час Чернігівський" писав про таке:
