У прикордонному Новгород-Сіверську відзначили 360-ту річницю трагічної загибелі козацького полководця Івана Богуна. Мітинг-реквієм за участю представників міської та районної влад відбувся біля пам'ятного знака Івану Богуну, встановленого поблизу села Комань Новгород-Сіверського району.
Як повідомили у Новгород-Сіверській РВА, вшанувати пам'ять полководця козацької доби зібралися перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Плотніков, керівництво Новгород-Сіверської громади, представники Команського старостату. Присутні поклали квіти до пам'ятного знаку Івану Богуну, а священнослужитель Православної Церкви України отець В'ячеслав Павленко відправив заупокійну літію.
Івана Богуна називали козацьким стратегом.
Богун не приймав ідеї Переяславської ради та союзу з Московією. Виступав проти подальшого зближення із нею після смерті гетьмана Хмельницького. Підтримав нового гетьмана Івана Виговського та допоміг йому в битві проти московських військ під Конотопом.
«Найвища державна рація - щоб не бути ні під королівською милістю, ні під царем», - казав він.
Полякам вдалося ув'язнити полковника 1662 року. Його відправили до в'язниці польського Мальборка. Однак вже 1663-го в Ніжині відбулася Чорна рада, на якій гетьманом обрали промосковського Івана Брюховецького. Ця подія закріпила розкол України на Правобережну та Лівобережну. Король Речі Посполитої Як Казимир звільнив Богуна з ув'язнення з вимогою взяти участь у поході на Лівобережжя, який незабаром і відбувся. Імовірно, король та його радники визнавали великий військовий талант та вважали, що Богун мав значний вплив на тамтешнє козацтво.
Історики припускають, що під час походу Іван Богун виношував плани об'єднання України та передавав козакам різноманітні таємні повідомлення. Одне із таких наче вдалося дістати полякам, що дало підстави звинуватити полковника у зносинах з Іваном Брюховецьким та Московією і врешті стратити його.
Існує й інша версія. Саме в лютому 1664 року похід Яна Казимира зазнав цілковитої невдачі. Поляків не підтримало населення Лівобережжя, до якого ставились жорстоко, а також козаки, які чинили відчутний опір. Зима видалась холодною, а попередній рік був неврожайний, що не сприяло забезпеченню військ. Визнаючи невдачу, поляки вирішили позбутися Богуна, який був їм більше не потрібний, перекласти провину та помститися за всі попередні поразки. Над ним та декількома соратниками влаштували військово-польовий суд. За народними переказами, помирав закатований достойник у тяжких муках.
"Час Чернігівський" писав про таке: Свічка з гільзи вистріляної в Бахмуті поїхала в Америку, щоб увіковічити пам'ять командувача бою під Крутами
