Оптимізація листонош перетворюється на кричущу соціальну проблему. Найпівнічніший регіон - Новгород-Сіверська громада, де важливо втримати саме український інформаційний порядок денний (радіо, телебачення і газети) - поступово може втратити звʼязок з рештою регіону та країни.
Тут зʼявилися перебої із доставкою пошти, періодики, а через надмірні навантаження і мізерні зарплати звільняються листоноші. Відтак передплатникам пропонують ходити…за пресою на пошту самим. Редактори обурені: таким чином вони втрачають передплатників.
Про це пише редакторка місцевого видання «Сіверський край» Ганна Халіман у своїй статті.
Забирати свою періодику доведеться самотужки
Першою у дзвін забила давня передплатниця газети, пенсіонерка з Покровщини Ольга Глазкова.
— Так що, тепер газет уже по домівках, по поштових ящиках не розноситимуть? Мені це наша поштарочка сказала, вона розрахувалась – немає сил бігати по наших кручах, не витримала, — обурено констатувала Ольга Іванівна, подзвонивши до редакції. — На її місце нікого немає: хто хоче за якихось 5 тисяч здоров’я отак гробити? Їх же, листонош, скільки у липні на наше місто залишили? Чотирьох! Таких наслідків і треба було чекати. То я дзвоню на відділення Укрпошти та питаю, коли ж чекати на газети? (Я три передплачую: «Сіверський край», «Чернігівщину» і ще одну київську, жіночу.) А мені відповідають: приходьте за газетою на пошту самі, тут вони лежать, на всіх абонентів чекають… Іншого виходу, бачте, немає. А що значить мені за газетою самій дістатись? Це 200 гривень на таксі! Дорогенька, знаєте, газета вийде…=
Начальниця місцевого відділення поштового зв’язку Світлана Криса підтвердила: дійсно, з вересня газет не розносять. І не на одній ділянці, а на двох, списки вулиць, які тепер без листонош, довжелезні.
«Ви ж чули, певно, що в липні із семи дільниць у Новгороді-Сіверському залишили чотири. Я, як могла, переконувала Чернігівську дирекцію, що для нашого містечка це надзвичайно мало, наполягала, що листонош має бути хоча б п’ять, — продовжує головна поштовичка громади. — Але мене не почули… От і маємо наслідки. Дві листоноші вже не витримали. І я, до речі, допрацьовую останні дні…», - коментує Світлана Криса.
На питання редакторки, мовляв, чому у відділенні завчасно не повідомили передплатників, що газети з вересня на двох дільницях не розноситимуться - Світлана Криса коментує: вона все узгоджувала зі своїм керівництвом.
За її словами, нині це єдиний вихід запрошувати передплатників ходити по газету на пошту. До того ж, у відділенні немає службового транспорту аби розвести усе потрібне. Задіяти транспорт пересувних відділень також не можна, бо там суворий контроль і економія пального.
Світлана Криса зауважує, що транспорт пересувних відділень не в її віданні, а менеджера у Корюківці.
Чи не шукають у відділенні нових працівників на вакантні посади? Так, звісно, вакансії давно оголошені.
«Наша заявка вже два місяці в центрі зайнятості. Не хочуть люди йти на таке навантаження за такої зарплати», - коментує начальниця/
Ганна Халіман обурюється сервісом, адже обласна дирекція «Укрпошти» взяла гроші під час оформлення передплати за доставку періодики.
«…слід пояснити: до 20 гривень 3 копійок місячної видавничої вартості «Сіверського краю», встановлених ТОВ «Редакція газети «Сіверський край» на це півріччя, пошта доплюсувала ще 7,97 грн за доставку газети і 5 грн за оформлення самої передплати, що йдуть безпосередньо в її дохід. Відчуваєте вагомість цих «плюсиків»?», - запитує редакторка.
Скарги на важку працю листонош - виявляються загально-українською проблемою
«Укрпошта» «оптимізує» все на свій розсуд. І торкнулася така «оптимізація» не тільки Чернігівщини — не витримують листоноші по всій Україні, і не лише листоноші. Особливо гостро питання стоїть у гірських регіонах, де через поштові «новації» залишилися люди без газет і пенсій, без товарів найпершої потреби, коментує Оксана Карабан, головний держінспектор у м. Новгород-Сіверському
Однак у Корюківському відділенні поштового зв’язку менеджер Андрій Тосенко трохи заспокоїв: будуть розвозити пошту, пенсії та кореспонденцію автівкою з Чернігова до Новгорода-Сіверського і разом із працівником місцевого відділення доставлять усе. І так щоп’ятниці доти, доки не знайдуться охочі на вакансії листонош.
Щодо навантаження листонош Андрій Тосенко коментує так:
«У Новгороді-Сіверському поштарки працюють на 0,8 окладу, їхній шлях – 20 кілометрів. Але це не означає, що всі 20 кілометрів листоноші треба пройти за один день, можна і за кілька днів частинами».
Редактор та письменник Василь Чепурний переконаний, що знищення пошти триває.
"Уже не тільки в селах, але й у містах "Укрпошта" згортається - так у Новгороді- Сіверському, як написала редакторка газети "Сіверський край" Ганна Халіман, на двох дільницях вже не носять газет. А щойно стало відомо, що і в Холмах звільнилася єдина поштарка. Таким чином, одесько-нью-йоркський Смілянський методично знищує українську пошту. Знищуючи також друковану пресу. Бо українська. Зате Смілянський має зарплату від українців більше мільйона щомісячно, а в керівництві "Укрпошти" насаджено україноненависництво...
А щойно Смілянський вдвічі збільшив тариф на доставку газет, бо Євросоюз виділяє гроші на українську пресу, то треба їх прибрати до неукраїнських рук…»
Тетяна Зезюлькіна:
- В Носівці вже давно не розноситься пошта в найбільш населених районах міста.
Володимир Хомич:
- Зазвичай газети, які я виписую, приходили в четвер. Тепер стало традицією приносити їх у неділю. Цієї неділі я їх взагалі не дочекався. Вперше за своє життя я більше не буду виписувати періодичну пресу. Я говорю про Количівку.
Редакторка «Новин Городнянщини» Світлана Томаш:
- Не казатиму за всіх, лише за свою ситуацію. У місті населення 10 тисяч, передплачують газету 2 тисячі людей. Вважаю це непоганим показником. Ще півтисячі - це сільські передплатники. Тисячу з них ми втратили саме через погану доставку Укрпошти, яка завозить її нерегулярно по селах й не розносить по домівках, як те передбачається умовами нашого договору з Укрпоштою. Гроші за це вони стягують регулярно й немалі, а зобов'язань не виконують. Нині скорочують листонош по місту. Хто вбиває газети - відповідь очевидна.
Віктор Татарин:
- Я погоджуюся, що Укрпошту ведуть до банкрутства. Але... Давайте ще один аспект розглянемо. Люди перестали передплачувати періодику. Молодь і люди середнього віку інформацію отримують не з друкованих ЗМІ, а з інтернету і соціальних мереж. Залишаються люди люди старшого віку. А їх кількість з кожним роком зменшується. Я дивлюся по Сядриному Корюківської громади. Періодика дорога. І це зрозуміло. Треба на випуск газет не малі кошти. Папір, заробітна плата з нарахуваннями, обслуговування оргтехніки, оплата послуг доставки тощо мають великі суми. Дохід мають з передплати та реклами. Та що вам розказувати пане Василь Чепурний, ви про це знаєте. Бо працювали й працюєте у цій сфері. Без постійних спонсорів газета не виживе. Їм треба присвячувати на шпальтах певну кількість місця. А на ентузіазмі далеко не заїдеш. Газета такий же товар, як і та сама ковбаса. А щоб її купляли треба наповнення відповідне, реклама. На жаль, ситуація не покращиться.
Володимир Богданович:
- Усе вірно, окрім одного - пошта (як і поліграфія) помирає сама собою, бо більшість її послуг (преса, листування тощо) заміщують електронні сервіси та служби доставки. Проблема хіба в тому, що Смілянський не пробує її змінити відповідно до нових умов, а намагається "креативити", аби зберегти пошту як певну "сенекуру" з освоєння коштів... Звичайно, держава мала б вжити якихось заходів для порятунку книгодрукування, але навіть за кращих тенденцій її компетенція не може сягнути далі освіти і бібліотекарства... Тому об'єктивно розвиток поліграфії і книгарства надалі залежатиме від приватної ініціативи.
Наталія Кот:
- Так, і у нас скоротили штат!! Тепер одна поштарка повинна бути і спринтером, і Гераклом((
"Час Чернігівський" писав про "Укрпошту": У Холмах звільнилася єдина листоноша, у Семенівці теж лишилися лічені поштарки.
