Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що відомство промотує нову кампанію англомовних назв відомих українських міст - Name It right. Є в переліку і Чернігів. Себто, Chernihiv, not Chernigov.
У соцмережах чиновник повідомив, що це важливо, адже правильні назви - це про самоповагу. На його думку, українцям варто позбутися комплексу меншовартості. Тому, відомство починає роботу не лише над просуванням англомовного написання української транслітерації українських міст, а й українського варіанту написання географічних назв та населених пунктів, які в різні часи входили у склад української держави.
«Нещодавно мені на стіл принесли ноту іноземної держави, якою вона до нас зверталася з якогось питання. Я почав читати текст, допоки не дійшов до слова “Kiev”. Далі вже не читав. Розпорядився: «Повернути без розгляду та більше не приймати», - категорично відмовився посадовець.
У МЗС переконують: спершу треба вивчити правопис назв українських міст, а потім «поновлювати запевнення в глибокій повазі».
Те саме стосується українських топонімів Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv, Chornobyl та інших, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації.
МЗС системно працює над виправленням неправильного написання наших топонімів усюди по світу. Йдеться про онлайн-ресурси, медіа, транспорт, публічні місця, державні органи, мистецтво та інші сфери.
«І ми вже досягнули успіхів на цьому шляху. Найбільші світові медіа, серед яких AP, BBC, the Guardian, ARD та багато інших, транспортні компанії, зокрема Air France та інші, сотні аеропортів по світу, уряди — Німеччини та інших країн — міжнародні організації та інші вже поміняли правила написання українських міст на коректні транслітерації з української мови», - наголосив Сибіга.
Однак, час від часу дипломати виловлюють то тут, то там помилкові назви. Завдяки уважності небайдужих громадян, активістів та організацій, які допомагають у цьому.
«Тепер настав час робити наступний великий крок. Ми будемо повертати в національному вжитку назви українського походження іноземним топонімам. Адже ми в Україні кажемо Берестя, а не Брест. Білгород, а не Бєлгород. Доброчин, а не Дебрецен. Цей список можна продовжувати», - написав Сибіга.
Використання українських назв — суверенне національне право, яке відповідає діючому законодавству. Частина 3 статті 41 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» прямо передбачає перевагу для українських назв іноземних топонімів.
Тим більше, це визначено вітчизняним законодавством:
«Назви географічних об’єктів та об’єктів топоніміки, розташованих на території інших держав, а також географічних об’єктів та об’єктів топоніміки, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави, при використанні в Україні подаються державною мовою у транскрипції з мови оригіналу з урахуванням особливостей української фонетики та правопису. Якщо такий географічний об’єкт, об’єкт топоніміки має назву українського походження, то така назва може застосовуватися замість або поряд з іншомовною. В офіційних документах назві українського походження надається перевага».
Інші держави та міжнародні організації мають свої географічні комісії, які складають відповідні реєстри. Таку роботу час провести і в Україні. У МЗС обіцяють ініціювати фахове обговорення, широку громадську дискусію та міжвідомчу підготовку необхідних кроків.
Як у випадку з виправленням некоректного використання іноземцями назв наших міст, так і у випадку переходу на українські назви іноземних топонімів — це насамперед про повагу. Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас лише якщо ми поважатимемо самих себе.
Допис отримав велику кількість різних коментарів та репостів.
Дописувач Руслан Шипоша:
- До Чорнобиля вже іноземців привчила наша гра Stalker 2: Heart of Chornobyl. Дивувалися спершу, звісно.
Колишній телеведучий та екскандидат у мери Чернігова Олексій Дівєєв-Церковний:
- "требник петра могили". видання 1646 року, домосковськи часи: зазначено кієвскій.
Олег Головатенко, чернігівський журналіст, що переїхав до Литви:
- Питання Кафедри україністики Віленського університету перезріло. До того ж, може це парадоксально, але дуже гостро стоїть питання визнання української громади як традиційної для Литви. Це дуже обурливо, але права на руську і русинську спадщину (Мелетій Смотрицький, Лаврентій Зизаній, св. Йосафат, зрештою Костянтин Острозький) потрібно доводити всупереч місцевій (про)московській пропаганді. Яка асоціює "Rūsų" і "Rusė" міцно з москвою, і роботи тут неоране поле.
Тому дякую за ініціативу! Ви абсолютно праві, повага починається із самих себе.
Дописувач Руслан Рудомський:
- Kyiv, Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv, Chornobyl та інші назви міст мають відповідати українській, а не російській транслітерації. Крапка.
Олена Монова, лідерка суспільної думки:
- Сподіваюсь, болота знову будуть називатись московією
Sergio Yun:
- Спочатку ми вчимо іноземців писати назви українських міст так як ми хочемо, а не так як вони звикли - Kyiv замість Kiev. Ок, це логічно.
Але потім ми збираємося іноземні місця називати як самі хочемо а не як вони реально називається жителями цих міст, типа Доброчин замість Debrecen - Дебрецен.
Протиріччя? Не бачите, серйозно?
Скажіть, ви реально йоб .....ті, відстігані ссаними шароварами по голові?
П.С. про "правильне" найменування українських міст я проржав. Chernihiv? Тобто, як прочитає КОЖЕН іноземець Черніхів? Серйозно? В Україні є таке місце?🤡
"Час Чернігівський" писав про таке:
