У Чернігові планують встановити скульптурний комплімент на честь знаменитих «Жабок». Однак, містяни розкритикували і задум, і реалізацію.
3 червня у Чернігівській міській раді відбулася презентація мистецького проєкту, яким передбачається встановлення в міському просторі скульптурної композиції під назвою «Історія Чернігівського фонтану», інформує Чернігівська міська рада.
Ініціатором проєкту виступив благодійний фонд «Сучасна Україна», який звернувся до управління культури та туризму ЧМР з пропозицією реалізувати цей задум за умови повного фінансування з боку фонду. Засновником фонду є волинський юрист та політик Володимир Гавриш.
Волинські медіа у 2016 піддавали сумнівам чистоту політичної репутації пана Гавриша, оскільки у середині 2000-х він вступив у сумнівний партійний проєкт «Розумна сила».
Що передувало виникненню? З лютого 2016 в Києві існував так званий Інститут миру, очолюваний колишніми регіоналами: ексміністром іноземних справ в уряді Азарова Леонідом Кожарою, експрокурором Горлівки та головою Головного слідчого управління СБУ під час Майдану Максимом Ленко, експрокурором у Севастополі з Донеччини Дмитром Морозом. 1-го жовтня 2016 у Києві відбулася презентація нової політсили та I з’їзд партії “Розумна сила”, у роботі якого взяли участь 250 делегатів з 27-ми регіонів України, включно з Кримом і Севастополем. Політсилу повʼязували із проросійськими політиками та колишніми регіоналами, пише видання Буг.
Які сенси втілює скульптура
Повернемося до скульптури.
Автором ескізного проєкту є доволі відомий скульптор Євген Примаченко. Його роботи можна побачити і в галереях Праги.
Під враженням від відвідин Чернігова він створив концепцію майбутньої скульптури, яка зображає дорослого з дитиною, що прогулюються містом. На плечі дорослого — жабка, ще одна — поруч. Ці деталі є алюзією на фонтан із жабками, який колись розташовувався на території сучасного скверу Магдебурзького права.
За словами автора, концепція скульптури втілює сцену, в якій батько розповідає синові про своє дитинство та Чернігів минулих років, тим самим поєднуючи минуле з теперішнім і створюючи основу для майбутнього.
Висота композиції становитиме до чотирьох метрів. Основним матеріалом для виготовлення скульптури передбачено кортенівську сталь, для зображення жабок — нержавіючу сталь.
Реакція чернігівців
Ідея скульптури викликала дискусію серед чернігівців у соцмережах.
Мисткиня та художниця Ольга Симонова вщент розкритикувала концепт. Вона оприлюднила розлогий пост, де висловила сумнів стосовно культурного компоненту «Історії Чернігівського фонтану»:
«…Деякі скульптури створені для того, щоб викликати споглядання, роздуми, емоційне занурення. Чи спонукає ця скульптура особисто вас до спогадів або роздумів? Чи може ця скульптура чимось зацікавити туристів, або вона створює фотогенічне місце?
Як вона буде виглядати ззаду і яка буде від неї тінь?
Якщо когось цікавить моя особиста думка, то я не хочу бачити це одоробло в центрі стародавнього міста».
Журналістка Марина Каранда:
- Olga Simonova, знаєш, у мене на ноуті нерозшифроване інтервʼю з Дєдовим, дав за місяць чи півтора до смерті. Саме про тотальний несмак скульптури в Че. Як певну стійку традицію останніх років.
Психолог Анна Чепурна:
- Олю, дякую!
Тетяна Горенко:
- Ну не викликає воно спогадів дитинства про прогулянки до "жабок". А бажання помити очі з милом - є. І чому саме такий "кубізм"??
Маркетолог Марісабель Гулько:
- Це цукор з УЗД та замінник цукру (круглий)
Солоденькі))
Журналістка Вікторія Гаврик:
- Поставте її на Масанах, чи біля Золотого берега - і буде добре, додасть родзинки будь-якому спальному району. Для історичного центру ця скульптура слабувата, на мою думку
Журналістка Вікторія Сидорова:
- Не впевнена, що воно потрібно
Журналістка Тетяна Миргородська:
- Історія повторюється. Колись подарував батько місцевого депутата місту «скульптуру». За умови, що постане вона небагато-немало біля П'ятницької церкви. Про сина-депутата я не просто так згадала, бо умову простого дядька навряд хто б виконав 😀.
Ця потвора виїдає очі багато років.
Тепер знов комусь навіяло. Та відчепиться від тих жабок зі своїми алюзіями. Ми ж про доречність, естетику маємо дбати. Для Золотого берега біля зупинки є кругла клумба: нехай алюзірують на пляжі. Там сучасні малі архітектурні форми, там повно людей весь рік, не тільки влітку. Дивно, що дитинство на жабках я провела ( ми жили поруч), світлини на жабках мають сьогоднішні 40-річні «дітлахи», а ностальгують молоді, що тих жабок і не бачили.
Узпакойтєсь.
Історикиня Олена Ванжула:
- Навіщо псувати самодостатнє старовинне місто черговим несмаком! Яку мистецьку цінність має ця стилізація? Треба нарешті поважати Чернігів і себе!
Директор Чернігівського обласного театру ляльок:
- Розумію. І про місце для скульптури можна дискутувати, на мій взір… Але й ті "жабки", крім певної й умовної зрозумілості, є ностальгією не більше… Бо не були вони, чесно кажучи, таким вже винаходом мистецтва…
Підприємиця, бібліотекарка Інна Адруг:
- Є таке забуте українське слово - озія, вживане до великих потворних споруд. І похідне від нього - озіяка. Тож пропоную цю геніальну інсталяцію називати озіякою. Бо є всі шанси, що її таки встановлять. Тому що за культурний код міста у нас відповідають не митці, а чиновники. Чомусь...
Авторка: Євгенія Замковська
"Час Чернігівський" писав про таке:
