Днями у Бахмачі повідомили: висадили павловнії, інформує сторінка міської ради у соцмережах. Однак вже 5 травня у Міндовкілля оприлюднили наказ, за яким це дерево визнається агресивним видом, забороненим до відтворення у лісах.
У Бахмачі на зелених зонах поблизу багатоповерхових будинків висадили 130 саджанців павловнії. Дерева унікальні тим, що за 5 років можуть досягнути 20-метрової висоти. Вони – тренд у деревопереробній промисловості та біоенергетиці, аргументував вибір рослини муніципалітет.
Батьківщиною павловнії є Китай. Особливе ставлення до цього дерева в Японії. Там його називають «дерево життя».
Павловнія стійка до морозів та шкідників, придатна для виготовлення меблів, біопалива. Наче дерево-фенікс, павловнія після зрізування за такий же період регенерує до попередніх розмірів. Її яскраві квіти — чудові медоноси. За своєю якістю мед павловнії можна порівняти хіба що з медом акації.
«Щиро вдячні ТОВ «ГРАНДІС УНІО» за надані саджанці. Наразі деревця маленькі, адже їх вирощування здійснюється за спеціальною технологією. Просимо всіх не ламати та не викопувати щойно посаджені дерева.
Сподіваємося, що майбутні насадження, коли підростуть, справді перетворяться на квітучі водоспади і не тільки прикрашатимуть місто, але й допоможуть очистити повітря», - резюмують чиновники.
В той же час у Міндовкілля не мають такого оптимізму.
Днями відомство затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів. Кажуть, бо зазначені види - агресивні чужинці і можуть знищити природні українські екосистеми.
Зокрема, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець своїм наказом затвердив перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів (наказ № 695/39751).
До Переліку увійшли 13 видів: айлант найвищий, аралія маньчжурська, в'яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна, черемха пізня, ясен пенсільванський.
Відтепер ці види заборонено використовувати для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні. Водночас висаджені до набуття Переліком чинності дерева зі списку не будуть вирубуватися.
Чужорідні види дерев здатні змінити або знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, інвазійні види швидко розмножуються, захоплюють простір та витісняють місцеві види із природних ландшафтів.
До 2021 в Україні був відсутній всебічний підхід до розв'язання цього питання. За ініціативи Міндовкілля, були оновлені Правила відтворення лісів, ухвалена Державна стратегія управління лісами України до 2035 року та Стратегія біобезпеки та біологічного захисту, які, серед іншого, забороняють використання чужорідних видів дерев.
Перелік інвазійних видів розробила створена Міндовкіллям міжвідомча робоча група. До її складу увійшли представники Міндовкілля, спеціалісти Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук, НУБіП України, Національного лісотехнічного університету України, Держлісагентства та провідні експерти природоохоронних організацій.
Руслан Стрілець коментує:
«Три мільйони гектарів лісів в Україні постраждали через російську агресію та потребують відновлення. Затвердження Переліку інвазійних видів - це історичний природоохоронний крок, який дозволить відновити в Україні стійкі до кліматичних змін ліси з високими захисними властивостями та без агресивних видів-чужинців».
"Час Чернігівський" писав про екологію:
