Гаряча пора настала не лише у хліборобів, а й у власників великої та малої худоби. Хоча зелені у полях вистачає, а на городах дозрівають кабачки та огірки, які так полюбляють корівки, готуватися до зими все ж треба. Тож на Куликівщині у самому розпалі заготівля сіна.
Років із 20 тому це була грандіозна подія, долучитися до якої запрошували всю численну рідню. Косарі вручну косили цілі гектари високої трави та лишали покоси висушуватися. У велику спеку вистачало два дні, у більш прохолодний час – тиждень. Сіно ще треба було перегортати, щоб не пріло, а сушилося рівномірно. Потім сухі покоси згрібали у валки, ті – у копиці. А ще ж якою морокою було його перевезти та скласти у хліві!
Тепер все набагато простіше: найняв трактор, а вже він тобі покосить, згребе, зтюкує чи зрулонить і додому відвезе. Простіше, але – дорожче.
Нині стогнуть навіть ті селяни, хто має власну техніку. Щоб покосити та згребти сіно, потрібно заправити залізного коня. А солярка нині дорога – більше півсотні гривень за літр. Якщо наймати, щоб покосили, треба віддати 20-25 гривень за сотку.
Прес, який тюкує чи рулонить, також потрібно наймати.
У різних селах Куликівської громади цього року склалася одна ціна на цей вид послуг. Так, за тюкування у тюки вагою 15-20 кілограмів доведеться викласти від 20 до 30 гривень за один, якщо сіно власне. Торік вартість цієї послуги була уполовині меншою – від 10 до 15 гривень.
Рулонять також недешево: за 200-кілограмові рулони треба заплатити 180-220 гривень за один, 300-кілограмові – 250-300. Торік було на півсотню дешевше.
Господарі пропонують готове тюковане сіно за ціною 60 гривень за 15-20-кілограмовий тюк.
А тепер прості підрахунки. На одну корову на зиму потрібно близько 4 тонни сіна. Якщо купувати, то доведеться викласти щонайменше 12 тисяч гривень. Якщо рулонити чи тюкувати своє – від 4 тисяч і більше. А ще ж потрібно подбати про доставку.
Отож, селяни вже вдаються до крайніх заходів. Одні збувають худобу, інші – тримають до зими й продають. Ті, хто ще має сміливість тримати корову, здебільшого, складають сіно у копиці і перевозять по можливості у хлів. Бо, як ви зрозуміли, зрулонити навіть власне сіно нині надто дорого.
Джерело: "Поліська правда", авторка Марина Іваненко
"Час Чернігівський" писав про таке:
