У травні ЗМІ розповідали про справжню рятувальну операцію в Тиниці на Бахмаччині. 6 травня місцева влада, енергетики, рятувальники та зоозахисники об’єднали свої зусилля, щоб допомогти мамі-лелеці і майбутнім лелеченятам.
Нагадаємо: 2 травня місцевий мешканець Іван Марченко та його дочка Алла знайшли під опорою лінії електропередач, на якій було лелече гніздо, мертвого птаха, а за кілька днів виявили, що до гнізда, у якому лелечиха вже висиджувала пташенят, другий лелека не прилітає. Стало очевидно, що мертвий птах був її парою. Тоді родина Марченків й організувала порятунок лелечої сім’ї – з їхньої ініціативи із гнізда дістали яйця і передали зооволонтерам зі столиці. Із того часу читачі не раз цікавилися в нас долею і самої лелечихи, і її майбутніх лелеченят.
– У гнізді було чотири яйця. Зняли їх неушкодженими, тож усі забрали зооволонтери, а наступного ж дня надіслали мені фотографію зі спеціального інкубатора – у ньому була ціла купа таких же яєць і були позначені наші, – розповідає Алла Марченко. – Вже 11 травня вилупилося перше лелеченя, трошки пізніше – друге. А ось з інших двох яєць, на жаль, пташок не вийшло. Хто знає, може, пошкодились під час перевезення.
Зооволонтери сказали, що всього в інкубаторі в них було 20 лелечих яєць, зараз у них в спеціальній загорожі підростають 17 лелеченят. І, скажу вам, усі вони – справжні красені. Бачила на фотографіях. Усіх лелеченят було окільцьовано за допомогою металевих кілець, а їхні дані подано в Український центр кільцювання птахів (з допомогою кільцювання фахівці центру стежать за сезонними переміщеннями диких птахів. – Авт.). Коли ж лелеченята почнуть літати, зооволонтери приберуть огорожу, щоб вони мали змогу приєднатися до своїх диких родичів і відлетіти в теплі краї. Хоч зараз ці лелеченята й одомашнені, після взаємодії з дикими лелеками у них мають відновитися інстинкти, які їм допоможуть.
Втім родина Марченків переймалася не лише долею лелеченят, цікавило їх і те, що ж сталося з лелечихою, адже після того як із гнізда забрали її яйця, вона туди довго не поверталася.
– Добре хоч те, що ми були впевнені: тепер вона зможе себе прогодувати, а не помре від голоду в тому гнізді, – каже Алла. – Але теж було прикро, бо ж у тому гнізді лелеки оселялися щороку. Аж на початку червня вона повернулася. Кілька разів просто прилітала до гнізда, а тоді почала залишатися в ньому і на ночівлю. Так і живе там. Сама.
Джерело: ГАРТ, авторка Катерина ДРОЗДОВА, с.Тиниця на Бахмаччині. Фото з альбому Алли Марченко
"Час Чернігівський" писав про таке: Совенятко в «Соколятку»: як рятували пташеня