Про загибель старшого солдата Олександра Геннадійовича Лущика, який загинув 3 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання повідомили у Менській міській раді.
Про те, що чернігівець поліг саме на Запоріжжі - уточнили у «Місцевих медіа», посилаючись на сестру загиблого військового Альону Троцик.
Олександр Лущик тривалий час вважався зниклим безвісти, але під час обміну тіло героя було повернуто на Батьківщину.
«Ця новина стала важким ударом для його родини та всіх, хто знав і шанував Олександра», - йдеться на сторінці міської ради.
Олександр народився 24 червня 1988 року, був вірний військовій присязі та виявив мужність і стійкість у бою за Батьківщину.
«Наші щирі співчуття рідним і близьким Олександра.
Пам’ятатимемо героїчний внесок Олександра у боротьбу за свободу та незалежність нашої країни.
Його самовідданість і мужність назавжди залишаться в наших серцях. Вічна пам’ять герою, вічний спокій його душі!», - висловили співчуття у муніципалітеті рідним та близьким військового.
Альона Троцик присвятила загиблому брату вірш, який опублікувала у соцмережах.
«А пам'ятаєш братику - малі колись були,
До сонця бігли, дням новим раділи
Такими безтурботними, щасливими росли.
Але хіба тоді ми розуміли?
Як хочеться вернутися у ті чудові дні,
Де мріяли, сміялися з тобою.
Де падали по справжньому хіба лише у сні,
Й не знали, що буває стільки болю.
Люблю тебе, мій братику! Любила...Ні!-Люблю
Любитиму завжди-завжди, ти ж знаєш!
Тепер для тебе спокою хоч в небі я молю.
Чому мовчиш? Так тихо відлітаєш?
Ніколи й мені слово ти погане не сказав.
Маленькою водив завжди за ручку.
Здавалося, усе на світі ти умів і знав.
Чому ж життя неправильне й болюче?
Чому таке безжалісне, коротке, розкажи?
Чому красиві мрії не збулися?
Чому так мало в світі цім ти, братику, пожив?
Хоч ще разок до мене озовися!
Скажи мені, ріднесенький, єдине хоч слівце!!!
Нестерпно серце так у грудях коле!
Тепер ви з мамою янголи мої».
Циганок Рита:
- Війна забирає найдорожчих людей, тому що не знає жодних обмежень, вона не питає, хто гідний жити, а хто — ні. Вона не щадить тих, хто віддає своє серце і душу, захищаючи рідних, землю та свободу. Війна забирає героїв, відважних людей, які стоять на захисті своєї країни, свої свободи.
Мій дорогий брате, спочивай з миром. Ти віддав усе заради нас, заради того, щоб ми мали шанс на мирне життя. Твоя відвага, сила та доброта залишаються з нами на все життя. Емоції, які зараз на душі, неможливо передати! Легких хмаринок тобі! Ти назавжди в наших серцях! ШАНА І НИЗЬКИЙ УКЛІН ГЕРОЮ! 😭😢😥😭
"Час Чернігівський" писав про таке:
