Кора, Кока та Сілі — три собаки-саперки. Несуть службу в одній з військових частин Ніжина. Приїхали на Чернігівщину з Польщі, Італії та Фінляндії.
Навчання службових собак відбувалось у країнах, з яких вони родом. Після цього чотирилапі в Польщі впродовж двох тижнів знайомились з українськими кінологами, які в подальшому стали їхніми інструкторами.
— Це вже третій етап передачі службових собак з п’яти. В Україну цього разу приїхали 12. З них три — до нашої частини. Усього має прибути 50 собак, — пояснює Михайло БАБЕЦЬ, командир кінологічного відділення військової частини «Сил підтримки». — На четвертий етап не поїдемо. Штат укомплектований.
Окрім «європейських» собак, маємо п’ятьох своїх — Доріс, Річ, Дакота, Барік, Дейк. Наші теж сильні і не менш круті.
— Чим будуть займатися нові чотирилапі?
— Кора, Кока та Сілі, так звати наших нових собачок, шукатимуть на деокупованих землях міни та вибухо-небезпечні пристрої. Породи німецька та бельгійська вівчарки.
Кора — метис, німецько-бельгійська вівчарка з Польщі. Кока — німецька вівчарка з Сицилії, Італія. Сілі — бельгійська вівчарка з Фінляндії. Їм по півтора-два роки.
Кора, до свого нового хазяїна Валерія Минька звикла швидко, ще за кордоном. Моя ж Кока — навпаки. Працювали, шукали вибухівку, гуляли. Однак все одно довго журилася за Роберто, першим власником. Хотіла нагороди за виконані завдання не від мене, а від нього. І лише після приїзду в Україну, коли Роберто не було поряд, Кока мене полюбила. Зараз підходить, кладе на мене лапи, обнімає. Як справжня жінка.
Добиралися з Польщі на службових пікапах. Живуть на території військової частини. Закордонні колеги і колежанки передали чимало корму, амуніції (жилети, окуляри), повідці, м’ячики. Рулетка, восьмиметрова, гарної якості. Коштує мінімум 100 баксів (понад 4000 гривень).
— Коли ці собаки почнуть працювати?
— Усі три собаки на виїзді. Поїхали на атестацію, — уточнює 6 серпня Михайло. — Європа дала нам підготовлених мінно-розшукових собак, але їм треба пройти сертифікацію в Україні для подальшого проходження служби разом з кінологом.
Як тільки отримаємо, відразу їдемо на службу. Довелося трохи перенавчати на ті види вибухівки, які є на цій війні. І досі знаходимо багато мін 1939, 1942 років.
Наші собаки не ступають на міну. Не викопують і не носять її. Або собака застигає на місці, або сідає і показує де, або лягає поряд. Кора, коли знаходить вибухівку, взагалі танцює поряд.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке: У громаді на Прилуччині виділили 70 тис грн на стерилізацію безпритульних тварин
* * *
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
