— У чоловіка закрита черепно-мозкова травма, крововилив у мозок, гематоми, тріщина кістки носа, — перераховує 52-річна Світлана БУГРИМ, дружина 53-річного Григорія Бугрима, інженера Городнянської філії Північного лісового офісу (по-старому Городнянський лісгосп. — Авт.). — Нині чоловік у нейрохірургії обласної лікарні. Там же і його колега, інженер Михайло Федіна. Їх побила група молодиків.
Ішли біля річки Чибриж, було темно
5 березня обидва після роботи трохи відпочили в центрі міста, — продовжує Світлана. — О 19.30 зателефонувала Григорію. Сказав: «Буду хвилин через 40». Чекала — немає. Захвилювалася, стала надзвонювати. Гудки йшли, але слухавку ніхто не брав. Місця не знаходила, бо не знала, де він. О 1.55 відкрилися двері, і я жахнулася. Зайшов чоловік. Його важко було впізнати. Обличчя страшенно побите, одяг мокрий. Від страху кричала на всю хату. Повторював: «Не плач». Стала обробляти обличчя перекисом водню. Просив не чіпати — боляче. Ліг, я викликала швидку допомогу, а медики — поліцію. Чоловіка забрали в городнянську лікарню. Наступного дня відправили в Чернігів на комп’ютерну томографію. Її висновки виявилися невтішними. Поклали до обласної лікарні. Там ще зробили повторно КТ. Нині лікують.
Вони з Михайлом ішли алеєю біля річки Чибриж. Було темно. На лавочці сиділа група молодиків. Вони посвітили ліхтариком чоловікам в очі. Мужики спитали: «Навіщо так робите?» Почалася перепалка. Мого Григорія вирубили одним ударом. Отямився в річці. Скільки там пролежав — годину або дві — не може сказати. Це ж дякувати Богу, що не захлинувся у воді.
— Когось затримала поліція?
— Затримали і невдовзі відпустили. Я бачила в поліції трьох. Одному з них показала в телефоні фото побитого чоловіка. Спитала: «Твоя робота?» Відказав:« Моя». «Навіщо ти його бив?» «Вони нам сказали грубе слово». Та я в житті не повірю. Мій чоловік ніколи не зачепить нікого. Як звати того хлопця, не знаю. Прізвище наче Лисяк. Інших двох теж уперше бачила, один ще школяр. Допитувалася: «Навіщо такого наробили?» Викручувалися. Мовляв, у річку не кидали.
Того вечора та компанія напала не тільки на мого чоловіка й Федіну. Побили Василя Воскобойника, водія швидкої допомоги. Він нині в городнянській лікарні.
Григорій Бугрим, Василь Воскобойник - жертви нападів молодчиків у Городні
Били по нирках, видавлювали очі, дівчина знімала на мобілку
— Того вечора неподалік горіла пилорама. Люди з нашої вулиці кинулися туди, зокрема й моя дружина. А я поливав біля двору, щоб, не дай Боже, як вогонь дійде, не загорілося, — пригадує 49-річний Василь ВОСКОБОЙНИК. — У цей час бігла компанія, чоловік сім. Один з них з палицею. Щось кидали по парканах, зокрема і моєму. Зробив зауваження: «Хлопці, що ви робите?» І тут один вдарив по відру з водою. Воно й розлетілося на друзки. Другий — мене в обличчя і сказав: «Я служив. А ти служив?» Після цього навалилося п’ятеро чоловіків, збили з ніг. Били по нирках, лупцювали носаками. Усе це на мобілку знімала дівчина, котра була з ними. Потім один з них став видавлювати мені очі. Зрозумів, якщо не піднімуся, заб’ють. Ледве скинув їх з себе. Очі боліли. З них текла кров, ледве бачив. Схопив лопату і став нею захищатися. Та вони вдруге звалили мене і кинулися гуртом добивати. Кричав. Дружина почула і прибігла з пожежі. Ледь відбила мене, уже починав непритомніти. Заштовхала у двір. Добре, що ключ у хвіртці стирчав. Замкнула. Лежав у дворі, а вони ще хвилин 15-20 вибивали ворота. Я викликав поліцію. І люди дзвонили на 102 та у швидку допомогу. Поліція біля двору стоїть, а вони продовжують лупити у ворота. У мене ковані, не розіб’єш. Так вони «з м’ясом» повиламували профілі, хвірточку, паркан погнули.
— Поліція нападників забрала?
— Лише одного, у приймальне відділення лікарні. Бо він палець пошкодив. Йому надали допомогу. І всіх відпустили. Після цього вони побили ще двох мужиків (Федіну та Бугрима. — Авт.).
— Як почуваєтесь?
— Другий тиждень пішов, уже легше. А коли привезли до лікарні, зовсім не бачив. Зір помаленьку почав повертатися на третій день. Рентген показав: куприк відбитий. Мене з хірургії перевели в неврологію. Лікують струс головного мозку і забої нирок. Я інвалід третьої групи, ще у 2003 році зробили операцію на нирках.
— Хто-небудь з компанії прийшов просити вибачення? Їхні батьки пропонували допомогу на лікування, перепрошували?
— Ніхто й не подзвонив. Я цих хлопців не знав і вперше бачив. Прощати не збираюся.
* * *
— Поліціянти встановили, що до правопорушення причетні 19-річний та двоє його неповнолітніх друзів (2008 і 2009 років народження). Старшому обрано запобіжний захід — нічний домашній арешт. Поліція розслідує кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство, вчинене групою осіб). Її максимальна санкція — позбавлення волі на строк до чотирьох років. Тривають слідчі дії, — повідомила 33-річна Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Головного управління Нацполіції в області.
— Поліція всіх відпустила. Мовляв, такі закони. Виходить, коли повертатимуся ввечері з роботи, вони мене поб’ють. Напишу заяву, а їх відпустять. Ідіть хлопці, далі гуляйте, — обурюється Світлана Бугрим. — Не розумію, чому йдеться лише про трьох. Якщо їх семеро чи восьмеро було. Я казала поліції, і буду добиватися, аби жоден з причетних не уник покарання. До чоловіка в лікарню приїздив з матір’ю якийсь Нікіта, проситися... Розказував, що не бив. Спитала: «Чому іншим не завадив?» Матері його сказала: «Що мені з ваших вибачень? Вони ж ледь трьох людей не вбили. Як мати, вас розумію. Але як дружина побитого — ні».
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото з архіву потерпілих
"Час Чернігівський" писав про таке:
- У Чернігові молодик з кулаками накинувся на патрульного: розбійнику загрожує п'ять років в'язниці
- 30 убивств, вісім зґвалтувань, чотири розбої та 31 грабіж
- Дала мобілку — зникло з банківської картки понад 53 тисячі гривень
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
