Син зателефонував: «Приїду». Мати чекала до ранку

22 СЕРПНЯ 2026, 18:55

7152

—Василенко Соломія

Надія Голубченко, мати (крайня справа) над труною сина. Підтримують матір сестри Наталія та Оксана Катерина Регеша

Надія Голубченко, мати (крайня справа) над труною сина. Підтримують матір сестри Наталія та Оксана Катерина Регеша

У суботу, 8 серпня, на Дмитрівському кладовищі в Носівці поховали Андрія Голубченка. Одного з загиблих на залізничній станції «Квітнева». У ніч з 4 на 5 серпня російська армія завдала масованого балістичного удару по Броварському району на Київщині. Ракета влучила біля платформи, де люди чекали електричку. Переважно працівники складів і логістичного цент­ру в селі Квітневе. Загинуло восьмеро. Електричка затримувалась через повітряну тривогу.

Андрій зателефонував матері, що їде додому. Надія Борисівна чекала всю ніч…

Від початку похорон Андрія пішов дощ. Не звертаючи на це увагу, мати обіймала кришку закритої труни, говорила з сином. Її підтримували дочки Оксана та Наталія, сестри загиблого. Племінниці.

— Андрій телефонував і мені десь о 16.30. Запитував, чи я не знаю, коли буде електричка, — іде під дощем за катафалком Ігор ЖИГУН, кум, друг й однокласник. — Через обстріли поїзди ходять як попало. Передзвонив йому пізніше — трубку вже не взяв. Там логістика, склади Fozzy Group. Багато наших їздять електричкою на роботу позмінно. Про те, що він загинув, дізнався вже в середу. Тіла спершу повезли у Вишгород. Росія — вбивця, — тяжко додає Ігор.

— На цю саму електричку я на розвозці поїхала в Бровари. Андрій пішов на «Квітневу», — стоїть у чорному під парасолею Катерина РЕГЕША з Ніжина, колега. Працювали разом у логістичному центрі.   — Я була з денної зміни, Андрій приїхав у нічну. Їх завернули. Бо ще вдень почалися прильоти по Броварах. Загинуло троє наших з «Сільпо-Фуд». Ще Ігор Власенко з Бобровиці та Олег Остапчук, він жив у Семиполках.

— Ми з Андрієм постійно в нічні зміни ходили, — вкрай засмучений Володимир ПАНЧУК з Броварів. — Він був комірником, я вантажником. Перші два шахеди впали просто у дворі, на майданчиках. О 19.30. Нам всім сказали покинути територію.

Хто на машині — зразу додому поїхали. Багато на електричку пішли. Казали, до 17 чоловік наших з роботи на платформі стояли. Ракета впала, зачепила дроти. Усе на них… Того ж вечора і склади фозівські розбомбили. Не всі. Ті, де продукція зберігалась.

Дощ припинився, коли всі розійшлися з кладовища.  Кажуть, за хорошою людиною завжди небо плаче. Одружитися Андрій не встиг.

Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена ГОБАНОВ

"Час Чернігівський" писав про таке: 

Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":

Схожі новини

Випускнику чернігівського ліцею посмертно присвоїли звання Героя України

22 ЖОВТНЯ 2026, 09:16

Суд залишив без змін вирок колишній поліцейській, яка на переході збила шестирічну дівчинку

22 ЖОВТНЯ 2026, 08:38

Доплаті зраділи, статусу  — ні: як жителі громади реагують на статус "зони можливих бойових дій"

21 ЖОВТНЯ 2026, 20:19

Вiдео

«Літають дрони, працює ППО, буде, де сховатися»: для модульних містечок встановили укриття

21 ЖОВТНЯ 2026, 18:44

Як чернігівський журналіст, українські військові та росіянин змогли знищити понад 200 ворожих солдат

21 ЖОВТНЯ 2026, 17:36

Редиска по 50 гривень за пучок: що вирощують у теплицях на Чернігівщині

21 ЖОВТНЯ 2026, 16:08

Три сім’ї в одній хаті. Переселенці з Сумщини переїхали в Товкачівку кутком. Читайте у "Віснику"

21 ЖОВТНЯ 2026, 14:29

ТОП-переглядів