Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала до перейменування назви 55 населених пунктів у Чернігівській області. Рішення опубліковане від 22 червня 2023 року № 230 на сайті установи.
Щодо Чернігівщини, то комісія, за даними Суспільне Чернігів, рекомендує змінити 55 назв населених пунктів на Чернігівщині, які не відповідають стандартам державної мови.
На думку членів комісії, на Чернігівщині є п’ять сіл, які не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови:
- Ковальове – Ковалеве;
- Козари – Козарі;
- Крестопівщина – Хрестопівщина;
- Михальчина-Слобода – Михальчина Слобода (прибрати дефіс);
- Травкине – Травчине.
Назви ще 13 сіл Чернігівської області не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики):
- Березова Роща;
- Восточне;
- Восьме Березня;
- Жданів;
- Зелена Роща;
- Москалі;
- Перше Травня (три села з такою назвою на Чернігівщині);
- Пушкіне;
- Роща;
- Строївка;
- Южне.
Комісія рекомендує запропонувати нову назву цим селам в установленому законодавством порядку.
Також комісія рекомендувала змінити назву 37 селам назви яких можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики):
- Августівка;
- Альошинське;
- Газопровідне;
- Дружба;
- Єршов;
- Завод;
- Заводське;
- Зоря;
- Красилівка (два села з такою назвою на Чернігівщині);
- Красна Гірка;
- Красне (три села з такою назвою на Чернігівщині);
- Красний Колядин;
- Красний Хутір;
- Красні Лози;
- Краснопілля;
- Красносільське;
- Красностав;
- Лосєва Слобода;
- Майське;
- Молодіжне;
- Перебудова;
- Перемога (два села з такою назвою на Чернігівщині);
- Прогрес (три села з такою назвою на Чернігівщині);
- Травневе;
- Трудове;
- Трудовик;
- Червона Гірка;
- Червоне;
- Червоне Озеро;
- Чисті Лужі;
- Ясна Зірка.
Одначе чернігівські історики критично поставилися до такої рекомендації.
Алексіс Обитоцкіс аргументує:
- А тепер до дійсно цікавого. Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує перейменувати наші наступні населені пункти, бо вони стосуються політики російської імперської колоніальної політики:
Хутір Пушкіне - отримало назву від козака Пушки, що там проживав.
село Красківське - отримало назву від польських шляхтичів Красківських
село Чисті Лужі - перша писемна згадка, ще до заснування Російської імперії.
Ось, що буває, коли отримав диплом, не у Ігор Кондратьєв.
В свою чергу, професор та доктор історичних наук Ігор Кондратьєв іронічно реагує на репліку свого колишнього студента:
«Щось мені підказує, що комісіонери глибоко проблему не вивчали і виходили виключно із фонетичних подібностей. Як Пушкін - то Олександр Сергійович, як Лужи - то не Калюжі. І Ви повністю праві - до імперії ці назви відношення не мають ніякого. Як буде потрібна історична довідка - звертайтесь (Красківські все ж таки українські козаки та шляхта, Пушкарі - також).
Усього Нацкомісія рекомендувала переназвати понад 1400 назв сіл, селищ та міст України. Серед усіх інших й місто Запоріжжя.
Таке рішення ухвалили на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». На підставі пропозицій членів робочої групи Комісія ухвалила рішення від 22.06.2023 № 230 та від 27.06.2023 № 231, де визначила перелік назв сіл, селищ та міст, які потребують зміни через невідповідність орфографічним, граматичним та словотвірним нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою в Україні.
"Час Чернігівський" писав про переменування:
- Батько не хоче, аби перейменували вулицю в пам’ять про загиблого сина. Сказав: «А для чого еті понти?»
- "Как бы не оказался в составе Беларуси!" Як білоруси відреагували на перейменування вулиць у Чернігові
- У Парафіївці перейменували вулиці: замість українського контексту вийшов космополітичний - Медична, Вишнева тощо
