Як живуть прикордонні громади? Після звільнення їх від російських окупантів, жителі прикордоння зуміли швидко налагодити життя. Наприклад, Городнянська громада дізналась про війну однією з перших.
Вже 24 лютого в громаді лунали вибухи та рухались війська окупантів. Міський голова Городні Андрій Богдан так розповідає про перші години та дні війни.
"Збивав паніку. Тому що люди були в паніці, а коли люди в паніці - непередбачувані їхні дії. Їх треба зупинити, десь допомогти і в правильне русло направити, щоб громада жила в будь-якій ситуації", - згадує Андрій Богдан, Городнянський міський голова.
Городнянці блокували дороги, завертали ворожу техніку, Більш того, вже перебуваючи в окупації, 9 березня місцеві жителі провели мітинг в честь дня народження великого Кобзаря - Тараса Шевченка.
"Я сказав, що біля 10-ї строїм колону і всі виходим, працівники наші, громадськість, телефонуйте всім, за годину можна зібрати людей.
Росіян у цей час не було тут, але вони, ми не встигли дійти пам`ятника Шевченка,Вони приїхали у міську раду, сказали: "Де тут міський голова?" Я сказав, на мітингу, хай їдуть, слухають. А чого? Ми в своїй країні, робим свої речі, які вважаєм правильними. Вшановувати Тараса Гиригоровича Шевченка... це символ нації. Це людина, відома всьому світу", - каже Богдан.
В окупації найбільші проблеми були з ліками, кажуть місцеві жителі. Але вони не розгубились і створили таємний волонтерський центр, про який ворог, здається, так і не дізнався. Спершу кип`ятили воду та робили бинти на випадок, якщо будуть обстріли та поранені.
"Ми почали розмишляти про те, що багато у кого нема їжі. Люди, які втекли з дому, бо повз них проїхали, їм нема де спати. Почались проблеми зі зв`язком, теплопостачанням, електропостачанням. Слава Богу, був газ. Ми почали розуміти, що нема їжі. В магазинах за перший тиждень розібрали все абсолютно", - розповідає Василь Мачача, волонтер.
Тоді городнянці почали ділитись між собою їжею, ліками, речами першої необхідності.
"Хтось має зайву сітку картоплі - принесіть, якщо хтось потребує, ми передамо. Перше, з чого почалось це волонтерство, це просто в мене є - я принесу, я потребую - я візьму", - каже Василь.
Зараз у прикордонній громаді нема проблем із харчами та ліками - все завозять. Працюють мережеві супермаркети, але тяжко місцевому бізнесу: кафе, ресторани пустують. На додачу, Городнянщина - сільськогосподарський регіон, більшість прибутків саме від місцевих фермерів та лісників.
"Лісники - важко, але молодці, відновились. Я їм дуже вдячний, вони заплатили податки, почали працювати. Але є проблеми. Не у всіх лісах можна заготовляти, є завали в лісах, є заміновані території.
Місцеві фермери, мабуть усі - в них не такі великі були по можливостях запаси землі, то вони всі майже почали працювати і майже засіяли все. Прикордонні території, великі корпорації. Вони чи бояться, пального нема, можливостей нема... тому тут є збої, звичайно", - розповів нам Андрій Богдан.
В часи окупації Городнянщина воювала ще й на фнормаційному фронті. Не зважаючи на ворожу присутність, місцеве видання "Новини Городнянщини" працювало, хоча і перенісши діяльність у Фейсбук.
"В перший день вони, росіяни, зайшли в місто. Ходити на роботу, видавати газету не було ніякої можливості. Єдиний засіб зв`язку, який у нас залишався, де ми могли доносити інформацію, показувати, що відбувається, це була Фейсбук-сторінка "Новини Городнянщини". Там щодня ми робили пости і розповідали, що відбувається", - згадує Світлана Томаш, головна редакторка видання "Новини Городнянщини".
Пані Світлана каже, що цілком розуміє важливість інформаційної безпеки у прикордонному регіоні, а тому робить все можливе, щоб надавати людям правдиву інформацію.
"Зараз ми відновили випуск газети, у травні вийшли два номери, у червні запустились у свій щотижневий формат, але спільним об`єднаним номером з Меною.
Для того, щоб трошки зекономити фінанси і зберегти газету, тому що самотужки стартувати... не буду казати, що неможливо, але це великі проблеми і надовго нас би не вистачило. А так є надія протриматись,поки все стабілізується. Зараз виходимо щочетверга на 12-ти сторінках у кольорі", - каже Світлана.
Зараз громада відновлюється. Повертаються люди, які виїхали в перші дні окупації, Городня приймає біженців з Донбасу, працюють магазини. Люди навчились долати труднощі і не бояться їх.
Читати також: Мньов приймав біженців, пік хліб, допомагав Славутичу: село поблизу кордону стійко витримало блокаду
* * *
Проект реалізується за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в рамках програми «Громадськість за демократизацію», яка фінансується Європейським Союзом
