Ірина та Оксана весною під час облоги Чернігова не виїхали з міста, а вирішили у скрутний час допомагати чернігівцям. Першою, кому надали допомогу, стала молода мама з немовлям. Потім волонтерки розвозили допомогу від міжнародного благодійного фонду та зі складу військової адміністрації.
Коли зламалася машина, жінки не розгубилися і сіли за кермо стареньких «жигулів». Їздили туди, де потрібна була допомога. Потрапили одного разу під обстріл. А ще випадково жінкам довелося брати участь у затриманні диверсантів, які під виглядом українських воїнів намагалися потрапити в місто.
Сміливі волонтерки працюють у Молодіжному театрі. Їх неймовірну історія дивіться у нашому відео.
Оксана та Ірина волонтерки, пряма мова:
"Жінка 8 днів після кесарево. Вона сама вдома з дитиною і старшим хлопчиком. Магазини не працювали. Прочитала в інтернеті, що треба допомога. Я подзвонила. По сусідах позбирала, свій холодильник. На 2-3 дні вистачить. Оксана зібрала, і ми повезли продукти свої. Що було: картопля, курка, якісь речі.
"Почала перевозити автівкою людей, спочатку дітей, перший раз їхало 7 дітей, 12 тваринок черепашки, тушканчики, коти. Моя машина була перша, позаду інші. Всі пхають дітей. Цілий день перевозили. Перевезли людей триста. На Киїнку виїздила 20 літрів бензину.
"Мені знайомі пообіцяли 20 л бензину. Вони залили 10 л бензину, а о 10.00 вже 0 було. І машина стала. А мого кума, який був на війні, то була машина для рибалки. І я пішла і віджала, бо потрібна була. Оксана сідати туди не хотіла. Але зараз сіли б всі. Треба було шось робит,ь я б здуріла дома.
"Приїхали ми до бабусі на Подусівку. Привезли продукти. Не достукалися. Виходить хлопець у формі. Каже: ваша машина? Нам треба 300х перевозити. Підвезіть нам пообіцяли. Поїхали. Ще два хлопці з автоматами. Продукти розвозили вони допомагали.
"Хлопець пропонував сісти за кермо. Я не дала. Моя машина. Всі блокпости проїхали. Пропускали, мабуть хлопців знали. Зі зброєю. Речі військові. Але чомусь у всіх викликали підозру. На останньому блокпосту дивилися все, але пропустили. Поїхали до тієї машини. Вони попросили залишитися, і ждемо.
"На зустріч вийшов солідний чоловік у формі. Вони говорили. Він повів їх. Ми ждем. Через 5-7 хв підходить чоловік і питає, чи знаємо тих хлопців, чого тут, і ви свідки злочину. Який злочин? Ми ж допомагаємо. Він повірив і попросив піти, а вони лежать на землі - у них було багато зброї, магазинів. Ви їх возили? Як ви живі лишилися? Хлопці сказали, що то були диверсанти. Вони приїздять, машина як приманка.
"Через знайомих ми звернулися до бази військової адміністрації, підійшли і спитали ми хочемо допомагати. Повірили, перевіряли куди їздимо. Потім давали продукти, які швидко псуються, світла не було. Возили ковбасу, пельмені, котлети, курку, риба, які швидко псуються. Машина маленька, але стільки влазило. Цінувалася мівіна, все швидкого приготування, чай.
"На ТЕЦ впала бомба, на кострах готують на вулиці, і ми намагалися давати так, шоб люди ділилися. Велика палка ковбаси: люди прийшли порізали, роздали. Їздила на Астру, там бомбили. Їздили туди, де скрутно. Коли розбомбили ЗАЗ – поїхали, бо там ще не були.
"Час Чернігівський!" писав про те, як у березні квітні привозили та розподіляли гуманітарну допомогу для Чернігова.
* * *
Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю "Час Чернігівський" та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
