Обороняючи Україну від російських окупантів, загинув коропчанин, 31-річний захисник Валерій Ціленко.
Життя воїна обірвалося на Харківщині.
"Разом із побратимами Валерій героїчно відбивав ворожу атаку БМП на самій лінії зіткнення. Проте росіяни застосовували скид із БпЛА. Наш земляк отримав несумісні з життям поранення і загинув на місці. Сталося це 24 січня. Деякий час про цю трагічну втрату не було відомо", - пишуть на сторінці Коропської селищної ради.
Що відомо про полеглого захисника
Валерій Ціленко народився в Коропі 20 березня 1993 року. Зростав у хорошій¸ люблячій родині разом із молодшою сестрою. У 2010 році закінчив Коропську школу. Вступив до Глухівського педагогічного університету, де здобув фах вчителя фізичної культури.
Валерій дуже любив спорт. Займався боксом, армреслінгом, боротьбою, був сильним штангістом. Гідно представляв Короп на змаганнях, здобув чимало нагород.
Після закінчення університету Валерій Ціленко рік вчителював у школі в Іванькові (нині Понорницька громада). Крім уроків, за власною ініціативою проводив позакласні спортивні заняття для дітей, вкладав душу і весь свій час у справу, якою займався. Тому, звісно, швидко заслужив повагу і любов учнів. А ще в Іванькові Валерій зустрів свою майбутню наречену Ангеліну. Пара чекала завершення війни, щоб одружитися.
У той час, як Валерій вчителював у школі, ще тривала антитерористична операція. Молодий учитель був патріотично налаштований, з проукраїнськими настроями, читав патріотичну літературу. Твердо вирішив доєднатися до Сил оборони України. Його мама розповіла, як думала, що син проходить звичайний медичний огляд – щорічний для вчителів. А виявилось, що то Валерій готувався стати оборонцем України. Про своє рішення рідним сказав буквально за два дні до початку служби.
Тож у 2016 році розпочалась військова сторінка його життя. Служив він у розвідці. За час служби Валерій Ціленко пройшов шлях від сержанта до офіцера, від командира відділення – до заступника командира роти.
Заслужив ряд нагород: медалі «За зразкову службу», «За участь в антитерористичній операції»; нагрудний знак командира військової частини, нагрудний знак до Почесної грамоти обласної ради…
На початку повномасштабного вторгнення боронив Чернігівщину від наступу росіян. Продовжив службу в рідній області.
На початку січня 2025 року перевівся у 71-шу окрему єгерську бригаду Десантно-штурмових військ. Вирушив на схід. Але про це вдома ніхто не знав. 14 січня Валерій попередив наречену, що наступних 2-3 дні не зможе виходити на зв’язок. Пояснив це коротким відрядженням. І відтоді зв’язок із захисником обірвався.
"Добрий, світлий, вдумливий і завжди розважливий у житті. Відданий, надійний і відважний на службі. Турботливий і люблячий в родині… Таким залишиться навіки у пам’яті наш земляк, захисник України, наш Герой Валерій Ціленко. У ці гіркі хвилини висловлюємо щирі співчуття батькам, сестрі і нареченій загиблого Героя, всім близьким, друзям, знайомим і побратимам. Важко знайти слова втіхи та підтримки для близьких. Боляче нестерпно.
У скорботі схиляємо голови перед пам’яттю Валерія та просимо земляків гідно провести в останню путь Воїна, який захищав Україну та кожного з нас", - пишуть на сторінці громади.
Про дату прощання з Героєм інформуватимуть додатково.
Надати підтримку родині можна за номером карти:
- 4790 7299 6037 7141 (Ощадбанк, карта мами Героя - Ціленко Л.М.)
Земляки в скорботі.
Любов Тарасенко:
- Царство небесне, вічна і світла пам'ять ГЕРОЮ, дякуємо за наше життя. Рідним нехай Господь Бог допомагає жити і з цим страшним горем.
Валентина Дубницька:
- Жаль, сум, сльози, невимовний біль...Серце розривається від болю..Важко уявити ,що Валєрка тебе забрали небеса..Світла та вічна пам'ять захиснику Герою.Щирі співчуття батькам,родині.
Людмила Таркан:
- Царство небесне Валерію, щирі співчуття рідним та близьким,спочивай з миром! Вічна пам'ять та слава Героям...
"Час Чернігівський" писав про таке:
