Відомий український журналіст, уродженець міста Донецька Денис Казанський поспілкувався з російським пілотом, який скидав бомби на Чернігів, Олександром Красноярцевим. Результат своєї розмови він виклав напередодні 9 травня у YouTube.
Для більшої наочності сам Денис також буквально за день до розмови із в’язнем побував у Чернігові та побачив “плоди праці” росіянина. По відео помітно, що ця розмова була неприємна для пілота, який прилетів до України з рідного Челябінська, розташованого за 2000 км від Чернігова. Він говорив мляво, затинявся і навіть зізнався, що розкаюється у скоєному. Щоправда, пробачення не просив.
Денис Казанський пояснює - до розмови з полоненими росіянами (він поспілкувався також із солдатом, якого захопили під Гостомелем Нікітою Пономарьовим та бурятом Чінгізом Домбаєвим, що пиячив в Іванкові, тим самим, став легкою здобиччю для ЗСУ) готувався спеціально. Бо переконаний: свого ворога потрібно знати і розуміти в обличчя. Як він себе поводить, як думає? Чому проти України воює так багато бурятів? Та й що, зрештою, зробила Україна Бурятії. Спойлер: нічого. Однак, найважливішою частиною розмови стало спілкування з Олександром Красноярцевим, якого збили 5 березня у небі над Забарівкою (житловий масив Масани). Су-34 Красноярцева збив працівник “Укрпошти”, мобілізований капітан Сергій Чижиков за допомогою ПЗРК «Ігла-1».
- Я побував у Чернігові і бачив результати вашої… роботи. Вражає і досі. Там є чимало завалів зруйнованих житлових будинків, їх досі не розібрали. Там досі пахне тілами, які розкладаються. Їх ще не встигли дістати. Вже порахували, що загинуло 700 людей цивільних. Але це ще не остаточні підрахунки. тобто, коли підрахують, буде, напевне, більше. Я бачив дуже великий цвинтар, де ховали людей прямо у траншеях. Людей, яких ви бомбили. Цвинтар вражає, дуже великий простір займає. Ви, коли це все робили - що відбувалося у вас в голові? Ви коли скидали бомби - ви ж бачили, що там стоять хрущовки, багатоповерхівки?
- Командування нам доводило, коли приходить ціль, як характеристика, що було скупчення збройної техніки. Командування запевняло, що усі мирні жителі були виведені з цієї зони, що мирних жителів там не могло бути.
- Але ж бачили місто з висоти. Ви ж бачили, що там автомобілі їздять, люди ходять…
- Прям так - ні. Мене збили 5 числа, у той момент я зрозумів… Коли на карті поставили задачу, карта була 70-80 років, стара, на карті те ще не було містом (та частина), координати були північніше Чернігова, там не було міста, коли підлетів туди, то почалися житлові будинки. Не багатоквартирні. І от там було скупчення збройної техніки.
- Але ж ви бачили, що там хрущовка стоїть. Яка може бути збройна техніка у цій будівлі?
- Просто на тій швидкості, на якій ми літаємо і скидаємо боєприпаси - це два з лишком кілометри, як такого… Тобто, доводили координати і вже тільки по координатах працювали.
- А які бомби ви скидали? Тонники?
- 500 кг.
- Коли вас збили, я так розумію, що ви вбили і людину…
- Так. Коли збили, я спускався на парашуті, по мені вели вогонь, я приземлився на будинок і почув, що за парканом кричать: “Русскій, виходь!”. Я побіг у сусіднє подвір’я і перемахнув через паркан. Я підбіг до хвіртки і побачив, що на вулиці було чимало людей. Я почав тікати за дім, щоб далі кудись по двору рухатися, за мною побіг чоловік у чорній формі. Мабуть, з лопатою чи з вилами. Я не роздивився. Я з розмаху застосував табельну зброю. Після того, як мене збили 5 числа… замість того, щоб мене розірвати там же на місці, виходить, мене взяли в полон і ставилися як…
Я помітив, що вони нічим не відрізняються і говорять так само російською, я побачив на власні очі що відбувається, тож у голові досі не вкладається, що таке рішення (про вторгнення - ред.) могло бути прийняте.
