Україна вже третій місяць поспіль живе в умовах воєнного стану. Нові обставини вимагають і нових рішень, зокрема, й у царині місцевого самоврядування для ефективнішої координації роботи на місцях.
Як реагувати на виклики, як взаємодіяти з військовими адміністраціями, які мають повноваження органи місцевого самоврядування (ОМС) у період окупації тощо. Дати відповіді на ці та інші запитання покликаний закон 7269 або офіційно - «Про внесення змін до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану».
12 травня народні депутати у кількості 289 парламентарів проголосували у другому читанні за цей документ. 13 травня ЗУ направили на підпис до Президента України.
Про що саме цей документ і чому його ухвалення нині так хвилює кожну українську громаду?
Додаткові повноваження для голів громад
Законодавець прописав, що одноосібні рішення голів громад можливі в таких сферах:
- передача коштів з місцевого бюджету на потреби ЗСУ;
- створення установ для надання безоплатної первинної правової допомоги;
- боротьба зі стихійними лихами та епідеміями;
- поводження з небезпечними відходами;
- звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд;
- обстеження будівель і споруд, пошкоджених унаслідок бойових дій;
- демонтаж будівель і споруд, які за результатами обстеження визнані аварійно-небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.
- Громади отримали спрощений порядок ухвалення рішень в деяких сферах (правда перелік сфер було скорочено в порівнянні з першим читанням). Одноосібні рішення голів громад тепер можливі, якщо потрібно терміново передати кошти на ЗСУ, боротися зі стихійними лихами та епідеміями, обстежувати будівлі, що постраждали через бойові дії, - коментує Віталій Безгін, народний депутат України.
Що робити з обласною радою у випадку окупації?
Спроби росіяни використовувати депутатів місцевих рад для створення подоб ЛНР/ДНР змусили депутатів створити такий собі запобіжник.
У разі окупації регіону повноваження обласної ради перебирає військова адміністрація. Спершу пропонувалось запровадити такий алгоритм на всій території України.
Але у кінцевій редакції таке право можливе лише за умови «окупації або оточення адміністративного центру. Чи відповідного рішення президента, якщо воно підтримане голосуванням Верховної Ради».
Якщо ж парламент за поданням Президента ухвалить подібне рішення, начальники ОВА/РВА отримають додаткові опції:
- виконавчий апарат районної та обласної ради буде підпорядковуватися начальнику відповідної військової адміністрації:
- усі комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, також будуть підпорядковуватися відповідній військовій адміністрації;
- управління об'єктами спільної власності територіальних громад району або області буде здійснюватися начальником відповідної районної чи обласної військової адміністрації.
Як ставляться до 7269 чернігівські посадовці? Голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко зауважує: повноваження законно обраних органів місцевого самоврядування не можна обмежувати навіть в умовах воєнного стану, незалежно від того окупована територія чи ні, як це передбачала перша редакція документу, яка до того ж попередньо предписувала подовження дій повноважень ОВА (обласних військових адміністрацій - ред.) та РВА (районних віськових адміністрацій - ред.) й на 30 днів після деокупації.
Я вважаю, що це порушення Конституції. Чому? Тому що у нас парламентсько-президентська республіка і місцеві органи самоврядування - це друга (виконавча - ред.) гілка влади. Вони обрані і мають зберігати свої повноваження. Так, на військовий період військова адміністрація бере на себе набагато більше повноважень і це логічно. У них і відповідальність більша. Але обмежувати або розпускати обласні ради - це не є повноваженнями на сьогодні Верховної Ради, - говорить Олена Дмитренко. - Ті правки (у другому читанні - ред.), які мені скинули, які проголосовані, то там йдеться про те, якщо обласний адміністративний центр окупований, за такої умови всі повноваження обласної ради переходять до військової адміністрації. Можливо, в цьому логіка є. Тому що коли окупація, то має бути один очільник, який займається всіма проблемами.
Попередня редакція документу містила чимало недоліків, які дуже принижували рівень органів місцевого самоврядування, резюмує голова Чернігівської обласної ради.
Із неї згоден і її заступник - Дмитро Блауш:
Попередньо, були народні депутати, які виступали за те, щоб на час дії воєнного стану фактично призупинити повноваження і обласної ради, і органів місцевого самоврядування. Я вважаю це порушенням Конституції. Кожна обласна рада висловила свою позицію з цього приводу. Наша - так точно висловила своїм листом на Офіс Президента України і на Парламент. Звісно, сьогодні - одна мета, одна війна, один ворог і єдине прагнення до перемоги. Але я вважаю, що у нас є Закон України, за яким живуть усі українці і Конституція України, в якій чітко прописано і про функціонал, і про органи місцевого самоврядування і не можна призупиняти вибір людей на забаганку комусь, - зауважує Дмитро Блауш
Представники органів місцевого самоврядування обережні у своїх оцінках та висновках. Наприклад, у Городні чекають, коли Президент підпише документ і лише тоді готові висловитися на цю тему.
Голова Корюківської міської ради Ратан Ахмедов, в свою чергу, говорить, що закон 7269 малоефективний, бо фактично нічого не змінює в існуючій ситуації.
Ми всі мали вже досвід. Всі ми однаково люди, і в адміністраціях також є кадрові прогалини і в міських радах. Президент оперативно змінював голів адміністрацій, які самоусунулись, так саме вводив адміністрації в міста, де самоусунулися міські голови. Ми вже пройшли 3 місяці війни і сказати, що щось цей закон спростить чи покращить в плані оборони країни…(пауза) ... напевно, ні. Побачимо. Корюківка і ще десять громад-сусідів в редакції закону були в окупації, але місцеве самоврядування працювало, забезпечувало життєдіяльність, підтримувало спротив. Прогалини трудового законодавства дійсно потрібно було виправити, натомість законопроєкт став своєрідним міксом, куди внесли і повноваження адміністрацій, і трудове законодавство, і питання спеціальної перевірки, і навіть містобудівну нормативку, зокрема знесення будівель, - коментує Ратан Ахмедов.
Тож, у підсумку на пленарному засіданні депутати конституційною більшістю (333 «за») відправили законопроєкт на повторне друге читання, відкинувши поправковий спам (документ містив понад 500 поправок і став одним з найбільш контраверсійних - ред.).
Потім профільний Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провів засідання. І згодом в Раді без зайвих обговорень 289 нардепів проголосували в цілому за нову редакцію без суперечливих правок.
