Звичне офлайн-навчання у час війни доступне не всім. Через постійні повітряні тривоги учні й учителі вимушені спускатися в укриття, проводити уроки там. Зараз часто можна почути, що Україні варто будувати підземні школи. Однак не всі розуміють, що ж це таке.
Це у нас банально ті самі кабінети, але вони знаходяться у захищеному місці. Ну да, нема вікна, не можна туди дивитись. Але це єдиний, певно, варіант, коли нема втрат і ми не йдемо на компроміси, - каже вчитель Микола Цибулько.
Микола Цибулько
Зараз у Чернігові навчаються в укриттях. Вони обладнанні всім необхідним: тут є генератори, парти, дошки тощо.
Навчальний простір в укритті однієї зі шкіл Чернігова
Крім того, у багатьох школах технічно неможливо збудувати повноцінні навчальні простори під землею. Або ж – це вкрай дорого. Одна з найбільших шкіл області, приміром, розглядала можливість побудови протирадіаційного укриття, але через брак коштів у міському бюджеті здійснити проєкт не вдалося.
В рамках нашої школи виходом могло би бути побудова протирадіаційного укриття. Розроблена така проєктна документація силами Управління освіти, воно мало би бути дворівневе, зі своєю скважиною, повністю автономне, з додатковими генераторами. Водночас, два роки назад, коли розроблявся цей проєкт, ціна тоді була більше 200 млн грн. Тому звісно, не були виділені на це кошти, на жаль. Всі живемо в умовах війни, розуміємо, про що говоримо, - розповідає Олена Яковчук, директорка гімназії №3 Чернігівської міської ради.
Олена Яковчук
Крім того, до навчання в укриттях чернігівські педагоги звикли, хоча воно і викликає певні освітні втрати.
Якщо ми порівнюємо з навчанням у звичайному начальному закладі, коли вони навчаються як слід, по розкладу, всі прилади у них доступні, то це, звісно, гірше. Але якщо порівнювати з тим, що взагалі ніякого навчання не проводити, то краще хоч щось, ніж нічого, - каже Микола Цибулько.
Інший педагог, Іван Баран, говорить:
Підземна школа – це, звичайно, на папері виглядає чудово і, напевно, це був би прекрасний вихід. Але я не уявляю об’єми фінансування, які потрібні, щоб з нуля побудувати такий об’єкт. Мені видається, що поки той формат, у якому ми зараз перебуваємо, тобто готові укриття, покращені до адекватного стану – це, напевно, максимум можливостей.
Іван Баран
Водночас педагоги кажуть: треба наслідувати приклад Ізраїлю, який давно живе в умовах перманентної війни.
Ми всі маємо навчитися жити, як в Ізраїлі, тому що ми маємо сусіда, який, ми впевнені, не одноразово ще піде на нас війною. А значить ми маємо пристосуватись, вижити, зберегти найцінніше - наших дітей, - каже Олена Яковчук.
Що ж там в Ізраїлі? У них існують чіткі норми. Приміром, ізраїльська викладачка Олена Баст, у своєму матеріалі для «Освіторії» говорить:
Як виглядає бетонне перекриття? Це величезна бетонна плита між поверхами, така собі «друга підлога» чи «друга стеля», яка тримається на залізобетонних стовпах по периметру. Під час прямого влучання перекриття має витримати удар. Тобто, стіни можуть зруйнуватись, але перекриття залишиться. На півночі країни, де школи побудовані без бетонних перекриттів, теж знайшли вихід: просто обкладають будівлі бетонними плитами по всьому периметру.
При цьому навчання у ізраїльських школах під час повітряної тривоги не продовжується, а у сховищах здебільшого – лише стоячі місця.
Відзначимо, що навіть найпростіші укриття в Ізраїлі дорогвартісні. Ось, приміром, збір на будівництво: укриття коштує 70 000$ (майже 3 млн грн), з них 45 000 збирають донатами.
В Україні освіту під землю теж переносять. Як повідомляв міністр освіти і науки Оксен Лісовий, за останні два роки на будівництво освітніх просторів під землею держава витратила близько 11 млрд грн. загалом, за його словами, планують звести 221 школу-укриття. При цьому варто відзначити, що український досвід – унікальний, адже ані Ізраїль, ані жодна інша країна світу не має досвіду навчання в умовах сучасної війни.
В Україні першим прифронтовим містом, в якому цілеспрямовано спробували перенести навчання під землю став Харків. Там у 2023 році облаштовували класи на станціях метро, потім почали будувати школу-укриття. Її відкрили весною 2024 року, вчиться там 900 дітей у дві зміни. Наразі у Харкові – 7 підземних освітніх просторів, ціна їх будівництва постійно зростає і в середньому складає біля 100 млн грн.
Багато підземних освітніх просторів і у Запоріжжі, тут їх будуть з 2024 року. Цікаво, що в Запоріжжі зведення таких шкіл-укриттів дорожче: Приміром, як пише «Економічна правда», будівництво підземної школи для Запорізької гімназії №107 обійшлося у 110,6 млн грн. Найдорожча підземна школа - у Запорізького академічного ліцею №31. Коштує вона 115,2 млн грн. Відзначимо, що бюджети Запоріжжя та Харкова, як міські так і обласні, неспівставні з чернігівським.
На Чернігівщині також активно йде будівництво навчальних закладів-укриттів. Ми вирішили попитати у чернігівців, як вони ставляться до будівництва шкільних укриттів під землею. Ось що почули:
Їх, по-моєму, не будують ніде зараз. Ми ходимо у школу, у садочок, знаємо, що нічого не будується.
По-перше, треба відновити ті укриття, які є в Чернігові, їх достатньо. Стосовно укриттів – це був би, звісно, ідеальний варіант, питання тільки в тому, чи є у міськради кошти, щоб робити такі серйозні, монументальні споруди
Ну, я рахую, що потрібні
Дуже необхідно це зробить, щоб могли в укриттях вчителі викладати їм дисципліни всі
***
Час Чернігівський писав про таке:
