Спілкуємось із головою фонду «Це моє місто» Олександром Пуськовим про волонтерський рух, залучення зірок до нього, конкуренцію між волонтерськими фондами та про те, чому люди зараз менше донатять.
Дивіться відео, або читайте редакторську скорочену версію.
– Привіт, друзі! У нашій передачі ми щось давно не згадували. Волонтерський рух чернігова, тому сьогодні поспілкуємося із співзасновником фонду «Це моє місто» Олександром Пусковим у передачі «Наші люди». Як виникла ідея створити фонд «Це моє місто»?
– Ідея як такого фонду створювати не було. Була ідея допомогти своїм друзям. Вже десь через 2-3 тижні після початку війни понад різні, друзі, опинилися на заході країни, я теж. Хтось залишився в Києві. А якраз близькі друзі, військові і поліцейські були Чернігові в Києві.
Десь у середині березня мене набрав друг військовий з Києва, він інженер. Каже: «Не знаємо, що далі буде. Можливо, будемо оборонятись. Все є, крім бронежилетів. Якщо хочеш допомогти, то можете зібрати на бронежилети».
Одразу набирають в цей же день чи наступне – друг із Чернігова, він був помічником командира частини по зв'язку і теж каже: «Ми тут в обороні». Він завжди на позитиві, каже «Все нормально, ми їх там роздовбали, все це класно, але не вистачає біноклів, рацій пауербанків».
І ми з друзями вирішили об'єднатись. Давайте запишемо відеозвернення до наших підписників, якраз люди були всі активні. Десь 4 людини об'єднались, попросили ще друзів деяких записати, і вийшла така сітка. Десь за 2 дні 300 000 зібрали ми. Щось виходить!
Замовили все, що ці двоє військових у мене замовляли. Потім у нас десь тиждень криза, не знаємо, що далі. Далі у мене виникла ідея: а давайте все таки заснуємо фонд.
І одразу виникли теж думка запросити Нату Жижченко, ONUKA, стати нашим амбасадором, Вона одразу погодилася, тому що ми були до цього знайомі. Не так тісно - ми допомагали їй в рамках проекту дерев'яного мережу відновити родову садибу. Потім якось у нас дуже вистрілило це все.
– Як організовували логістику у час активних бойових дій на Чернігівщині?
– Багато хто одразу був в Європі, дівчата і хлопці до цього були ще до війни. Хтось катався – там замовили в Польщі, десь в іншому місці рації. Потім знайшли, що почали хлопці робити під Києвом, у Львові замовляли ці пластини. Спершу ми не знали насправді, які вони повинні бути, якої якості. Все одно ми їх прострілювали, просили військових.
На той час були важкі, кілограмів 13-14. Але ніхто не перебирав тому, що і такого не було,. Це зараз є кевларові і тільки їх і питають, які 7-8 кілограмів можуть важити.
– Що зараз найбільше потрібно військовим?
– Зараз три топ-позиції, які постійно всім треба. Це машини: пікапи і буси,фольксваген Т4, Ніссан наваро. Потім дрони, звісно. Дрони це зараз розхідний матеріал. Звісно, що всім треба тепловізори, які коштують там 5000-6000 євро можуть коштувати. Волонтери просто намагаються закрити цю потребу, хоча б звичайними (тепловізорами – ред.), які коштують в районі 2500-3000.
Каски, броніки - це вже минулого літа вирішена проблема. Єдине, що іноді питають ті, хто вийшов з госпіталя, бо вони втратили його. А новий отримати - це бюрократія чи довго.
Те, що в Чернігові немає зараз бойових дій, це ж нічого не означає. У нас дуже багато чернігівців воює.
Наприклад, ми допомагаємо ОК «Північ». Це не тільки Чернігівська область, а Сумщина, Київщина та Житомирщина. Тобто у нас звідти запитів вистачає. Але саме у нас сформувалася постійна підтримка якихось бригад і батальйонів через особисті зв'язки. Це дуже важливо, тому що ми знаємо і довіряємо цим людям. Ми знаємо, що це нікуди не піде, нікуди не спишеться, і точно буде використано саме в бойових цілях.
– Як вдалося залучити до співпраці українських зірок?
– У друга виникла ідея. Він завідував СММ. А давайте сформуємо список зірок, які родом з Чернігова чи області. У нас актині були 1000 підписників на той момент. Але вони дуже активні, даєш їм завдання, а вони такі «Давайте допоможемо, давайте» і почали «бомбити» саме зірок, у коментарях до дописів писати «Це моє місто», всюди. Хтось не дуже адекватно реагував.
До нас доєдналися акторка Наталка Денисенко відома по серіалу «Кріпосна», «Мавку» озвучувала. Потім доєднався. Андрій Ярмоленко. Теж у нього були питання «хто ми що ми», але виявилося, що Наталка Денисенко його однокласниця, і вона сказала, що ми нормальні хлопці і з нами можна співпрацювати. І ми з Андрієм провели декілька акцій. А далі. зрозуміли, що треба більше тісної співпраці зірками.
Читати також: Уродженка Чернігова, відома акторка та голос Мавки Наталка Денисенко навідалася у рідне місто і зізналася йому у коханні
Найбільший онлайн збір це «Північна фортеця», зібрали більше 2 мільйонів. Це був Віталій гордієнко, міс Україна-всесвіт Вікторія Апанасенко, ONUKA, Ярмоленко.
– Зараз менше донатів?
– Мій фонд теж стикався з проблемами те, що зараз люди менше донатять, всі горіли. Якщо взяти порівнянні старт фонду - березень, квітень, травень і, можливо, початок червня - це були стабільні донати. Тобто якщо там приходила менше 100 000 гривень в день, то це у нас бувпоганий день. Ми правильно в свій момент позиціонували себе, і люди допомагали, дійсно була довіра.
Потім, я думаю, не тільки у нас, а в багатьох, що воно так дійшло до низького рівня. І доводиться щось креативити, видумувати. Робити креативні збори, аукціони. Багато людей до цього прийшли.
От у нас класний кейс – напевно, перший у Чернігові, ми із «Суспільним» розігрували прапори, підписані Володимиром Зеленським. Це було у травні, і це ми виручили 230 000 гривень. Один прапор був на аукціоні розіграний. Інший по ставкам.Це був такий старт, що ми зрозуміли, що щось із цим далі треба крутити, видумувати, доставати якісь реквізити. Далі вже ми змогли підписати прапори у Залужного, і де можна - ми розігрували.
– Чи існує конкуренція між волонтерськими фондами?
– Щодо конкуренції. Я би розподілив волонтерів на декілька груп. Як я бачу цей "всесвіт волонтерів".
Це великі фонди, там де там Притула, «Повернись живим». Можливо, в топ ходить «Коло» (це ІТшніки створили). Далі вже йдуть середні, як ми, ті хто хоча б стабільно раз на місяць по мільйону чи по півтора-два. Я думаю, що це середнячок такий.
Є волонтери, які самостійно працюють. У них є чому повчитись, тому що у них вистачає енергії там по 20-30 сторіс на день, по декілька постів робити. Я не розумію, звідки в них береться енергія. Звісно, у них своя ніша, вони закривають дрібні запити, але вони дуже часто закривають.
У нас у нас інший стиль роботи. Ми зібрали багато запитів на якусь вагому суму. Ми провели масштабний захід. Останній був 5 червня у Чернігові. Це благодійний закритий вечір для політиків, бізнесу. Для людей, які хочуть підтримати Збройні сили України на вагому суму. Тоді ми зібрали 1 мільйон 78 000 гривень.
– Які плану у фонду на майбутнє?
– Перший план у мене - це трішки реорганізувати фонд. Тому що для мене це такий стартап, а хочеться, щоб все було чітко. Із обов'язкоами хто що робить. Ну плюс мінус воно так і є, але не усюди.
Далі, хочеться зараз зробити для людей, для команди: зібрати її, провести якісь майстеркласи, можливо, психологічні, щоб людейрозвантажити. Тому що люди півтора року просто так працюють на благо вітчизни.
А найближчі заходи - якраз вчора вже обговорювали - думаємо за захід до Дня міста. Буде повʼязане зі спортом. Хочем зробити дуже масовим, чого ще не було.
Дивіться попередні випуски програми:
